Методична робота

Методична робота :
· керівник методичного об’єднання вчителів математики Полонської ОТГ,

· керівник шкільної творчої групи вчителів, які працюють над темою

«Впровадження інноваційних нововведень».

Участь у педагогічних читаннях, семінарах, конференціях,

засіданнях методичного об’єднання

- районних

2013-2014 н.р - серпень, засідання МО, тема «З досвіду роботи з

обдарованими учнями»

2015-2016 н.р – квітень, семінар-практикум, тема «Індивідуалізація та

диференціація навчання як умова формування базових

компетентностей учнів на уроках математики»

2016-2017 н.р – серпень, засідання МО, тема «Забезпечення реалізації нового

Державного стандарту базової і повної загальної середньої

освіти при вивченні математики у 2016/2017 н.р.»

– березень, семінар-практикум, тема «Розвиток життєвих

компетентностей на уроках математики»

– квітень, конференція, тема «PISA – 2018»

2017-2018 н.р. – серпень, засідання МО, тема «Математична освіта в 2017 –

2018 н. р. Актуальні проблеми в організації навчально-

виховного процесу»

- листопад, семінар-практикум, тема « STEM - освіта для

покоління візуалів»
2018-2019 н.р. - серпень, МО вчителів математики, «МАН як одна з форм

роботи з обдарованими учнями»
- грудень, семінар вчителів математики «Майстерність

педагога: його творча ініціатива, удосконалення методів та

форм роботи з обдарованими учнями»
- інформаційно-теоретичний модуль «Сучасний урок

математики: досвід, проблеми, перспективи»

2019-2020 н.р. - серпень, МО вчителів математики,

- Науково-методичне забезпечення викладання математики у

2019 - 2020 н. р.

- Міжшкільний факультатив з математики «Довузівська

підготовка з математики» - проблеми, перспективи»

- жовтень, майстер-клас «Розв’язування завдань з

параметрами»

- грудень, міжшкільна учнівська конференція

«Математика навколо нас».

2022 - 2023 н.р. - 05.01.23., засідання школи педагогічної майстерності професійної

спільноти вчителів математики закладів освіти Полонської міської ТГ,

тема засідання: "Розв'язування олімпіадних задач".

- обласних

2015-2016 н.р. - 12.11.15., обл. семінар з питань модернізації шкільної

математичної освіти як засобу обдарованої особистості;

2016-2017 н.р. - 29.09.16., обл. семінар з питань модернізації шкільної

математичної освіти як засобу обдарованої особистості;

- 02.11.16., обл. семінар-практикум природничо-математичних

дисциплін «Інтерактивні методи – передумова

інтелектуального та творчого розвитку особистості

школярів»;

2017-2018 н.р. – 25.09.17.,обл. семінар з питань модернізації шкільної

математичної освіти як засобу обдарованої особистості.

Розвиток життєвих компетентностей на уроках математики

(Слайд 1) Життєва компетентність – це здатність людини розв’язувати життєві проблеми. І.Г. Єрмаков

В умовах реформування системи освіти України, відтворення і зміцнення інтелектуального потенціалу держави, інтеграції науки в світову систему освіти, переходу до ринкових відносин і конкуренції будь-якої продукції, в тому числі й інтелектуальної, особливо актуальним стає забезпечення належного рівня підготовки української молоді.

(Слайд 2) Найціннішим скарбом прогресивного суспільства в період розвитку сучасних технологій є молоде покоління. Сьогодні школа відповідає за формування здорової особистості та розвиток життєвих компетенцій учнів на основі впровадження інноваційних педагогічних технологій.

Завдання сучасної освіти – виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти та саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, має навички роботи в команді, здатна аналізувати та опрацьовувати інформацію, володіє життєвими і предметними компетентностями.

(Слайд 3) Шкільний вік пора інтенсивного становлення особистості, становлення свідомого "Я". В цей період у дитини закладаються якості, які потім усе життя визначатимуть її світосприймання, характер мислення, творчі здібності, вчинки, поведінку.

У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року визначено низку перспективних завдань, серед яких:

– оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, урахування світового досвіду та принципів; (Слайд4)

- побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності;

– посилення мовної, інформаційної, екологічної, економічної, правової підготовки учнів та студентів.

(Слайд4) Сьогодні випускник школи повинен бути фізично, психічно, соціально, морально здоровою особистістю з високим рівнем громадянської відповідальності, яка готова до самостійного вибору власного шляху в житті та компетентним в усіх сферах діяльності, щоб вміти вирішувати глобальні завдання, які ставить перед ним інформаційне суспільство ХХІ століття. Державі потрібна ініціативна, креативна й конкурентноздатна особистість, яка здатна до саморозвитку, має бажання та спроможність реалізувати себе творчо.

(Слайд5) Школа життєзнавства – це компетентнісно спрямований інноваційний заклад, в якому навчально-виховний процес будується на наукових засадах педагогіки та психології життєтворчості, педагогічного проектування, де впроваджуються прогресивні здоров’язберігаючі, соціальні, освітні, реабілітаційні й психокорекційні технології.

В основу Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти побудови змісту навчання й організації процесу його здійснення в школі, зокрема навчання математики, покладено компетентнісний підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключові - тобто надпредметні (міжпредметні) компетентності, які визначаються як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно розв'язуючи відповідні проблеми; загальногалузеві компетентності

- їх учень набуває впродовж засвоєння змісту тієї чи іншої освітньої галузі; предметні компетентності - їх учень набуває впродовж вивчення того чи іншого предмета в усіх класах середньої школи.

На думку багатьох науковців та експертів, створення умов для набуття необхідних компетентностей протягом усього життя сприятиме:

· продуктивності та конкурентності людини на ринку праці;

· розвитку вміння адаптуватися в мінливому світі.

(Слайд6) Завдання школи життєзнавства Забезпечити здобуття школярами ключових компетентностей, необхідних для самостійного життя, виконання професійних та соціальних функцій. Формувати в учнів гнучкість, мобільність, конкурентоздатність, уміння інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці. Виховувати у школярів уміння включатися в систему людських взаємостосунків; самостійно, творчо мислити, правильно сприймати, виважено, адекватно та принципово оцінювати себе та стосунки між людьми. Вчити учнів використовувати знання як інструмент для розв'язання життєвих проблем; цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави; генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність.

Компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці. Тобто, компетентність означає наявність знань про різні аспекти життя людини, навичок творчого володіння інтелектуальним і фізичним інструментарієм, здатності взаємодіяти з іншими людьми в різних ситуаціях, враховуючи конфліктні; характеризує повноту, достатність та адекватність здійснюваних дій, що базуються на наявності великих знань та відповідного практичного досвіду.

(Слайд7) Вчити учнів здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення. Формувати в учнів бережливе ставлення до свого здоров'я і здоров'я інших як найвищої цінності. Створювати умови для активної соціальної дії, проектної, дослідницької діяльності учнів школи. Формувати систему гуманізованих суб'єкт-суб'єктних взаємодій між учасниками навчально-виховного процесу. Вчити учнів орієнтуватись у системі найрізноманітніших суперечностей і неоднозначних цінностей. Розвивати вміння будувати відносити з іншими людьми, природою, суспільством і разом з тим творити себе самого. Формувати здатність до вибору численних альтернатив, що пропонує сучасне життя. Вчити визначати життєве кредо та життєвий стиль.

Вчитель відіграє важливу роль у формуванні в учнів математичної компетенції для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції. Спираючись на власний досвід, переконана, що необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також її практичної спрямованості.

Практика роботи в школі показує, що учні бажають навчатися інакше, більш активно, а не таким чином, коли вчитель передає їм свої знання у готовому вигляді. Тому для нас, вчителів, важливим має бути не той факт, скільки учень знає, а те, наскільки більше учень дізнався та як він буде використовувати отримані знання.

При викладанні математики доцільно дотримуватись по відношенню до учнів таких моментів:

учень повинен гнучко адаптуватись до мінливих умов задач при їх розв’язанні;
вміти контактувати з товаришами та сусідами по парті при висуненні ідей;
уміти самостійно працювати над розвитком своєї особистості;
уміти робити вибір між двома способами життя: пасивним ( коли за нього хтось робить вибір і приймає рішення, коли він діє під впливом зовнішніх обставин ) та активним ( коли він сам свідомо вирішує, як йому діяти ).

(Слайд8) Місія школи життєзнавства − навчити дитину жити і співпрацю- вати зі своїм життям, виховати з неї людину, здатну створити своє життя.

Головним стимулом для розвитку зусиль у галузі компетентнісного підходу стали вимоги бізнесу й підприємництва. Сучасні роботодавці не мають претензій до рівня технічних знань випускників ВНЗ, але часто зауважують, що у випускників немає впевненості й досвіду при інтеграції в застосуванні знань у процесі прийняття рішень. Допомогти учням навчитися знаходити правильні рішення в конкретних ситуаціях - одне із завдань освіти.

(Слайд9) Пріоритети школи життєзнавства: найдорожча цінність – людське життя; здоров’я потрібно берегти з дитинства; якісна освіта – запорука успіху; найскладніше мистецтво – мистецтво жити й творити особисте «Я»; найбільше багатство – вміння спілкуватися з людьми; найвища краса – краса людських взаємин.

Компетентнісний підхід полягає у зміщенні акценту з накопичування нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку в учнів здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки та досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики.

Перспективність компетентнісного підходу полягає в тому, що він передбачає високу готовність учнів до успішної діяльності в різних сферах.

(Слайд10) Виходячи з того, що компетентність є складним утворенням, у цьому педагогічному явищі виокремлюють певні напрями:

· соціальні - характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві, брати на себе відповідальність, приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити із життєвих ситуацій, сприймати діяльність демократичних інститутів суспільства;

· полікультурні - не тільки оволодіння досягненнями культури, а й розуміння та повага до людей інших національностей, релігій, культур, мов, рас, політичних уподобань і соціального становища;

· комунікативні - уміння спілкуватись усно та писемно рідною та іноземними мовами (проблема російської мови);

· інформаційні - уміння отримувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел;

· саморозвитку та самоосвіти - мати потребу й готовність постійно навчатися протягом усього життя;

· продуктивної творчої діяльності.

Компетентнісний підхід в освіті можна продемонструвати таким прикладом. Один мудрець став на узбіччі дороги, якою возили каміння на будівництво собору, і першого візника запитав: "Що робиш, чоловіче добрий?". - "Везу каміння", - відповів той. "А ти?" - запитав другого. - «Заробляю на хліб собі й дітям». Третій візник сказав: "Будую собор". Отже, усі троє виконували одну й ту саму роботу - возили каміння, за що отримували гроші. Проте сенс своїх дій і результат убачали різний.

Тобто треба здійснити розстановку пріоритетів, визначення базових цінностей, якостей особистості, освітніх компетентностей, розвиток яких зумовив би активізацію процесів самореалізації в кожному учні.

(Слайд11) Здоров’я особистості набуття досвіду й життєвих установок на здоровий спосіб життя і безпечну поведінку, формування вміння правильно поводитись у критичних життєвих ситуаціях і надавати необхідну допомогу собі та оточенню.

Компетентність також включає когнітивний, емоційно-вольовий та комунікативний компоненти, які входять у структуру здоров’язбережувальної компетенції. Тому, розглядаючи компетентність, важливо враховувати не тільки те, що знає людина і якими методами вона користується, але і те, що рухає її діями, які погляди вона поділяє, як вона реагує на різні ситуації, причому все це розглядається не окремо, а в цілому.

(Слайд12) Сформовані життєві компетенції – саме ті крила, які надають можливість вільного польоту випускникові в бурхливому вирі подій життя нашої країни.

Ключові компетентності, як базові, надпредметні, складно вимірювати. Оцінювання ключових компетентностей учнів можна вести лише у процесі їх практичної діяльності, використанні міжпредметних зв’язків, побудові математичних моделей, розв’язуванні логічних задач. Допоможуть кількісно оцінити ключові компетентності учнів інтерактивні технології: тести з відкритими завданнями; включення учнів у дослідницьку діяльність; постановка та розв'язання проблемних завдань; диспути як ефективний засіб компетентнісного навчання; розв'язання ситуативних завдань; мультимедійне навчання, комп'ютерне моделювання; використання методу навчальних проектів. Учитель може також використовувати самооцінку та зовнішню експертну оцінку.

(Слайд13) Зараз проходить 2-й етап Конкурсу підручників для 9 класу, під час якого ви маєте можливість обрати саме той підручник, який підходить і учням, і вам. Ознайомитися з електронними версіями підручників ви можете на репозитарії за адресою http://www.repository.imzo.gov.ua.

Презентацію підручників "Алгебра-9" і "Геометрія-9" можете переглянути на YouTube за посиланнями

https://www.youtube.com/watch?v=q2pgAOLEjnM та

https://www.youtube.com/watch?v=l1ZcYf5BJy4

Складовими компетентності є знання, уміння, досвід, цінності та ставлення. Досвід учень набуває в процесі роботи з підручником: вивчення теоретичного матеріалу, розв’язування вправ, аналізу ілюстрацій тощо. Кожен підручник, який рекомендований МОН, містить відповідний матеріал, за допомогою якого учень може набути знань та сформувати відповідні вміння. Сучасні підручники, які орієнтовані на компетентісний підхід у навчанні, мають містити відомості та задачі, які б були спрямовані на формування в учнів суспільнозначущих цінностей і позитивного ставлення до себе, оточуючих, держави, сім’ї тощо, тобто розкривати аксіологічний потенціал математичної освіти. (Я надіюся, що ви вже записали адресу репозитарію, хто ще не цікавився цим питанням, і ми маємо прийняти активну участь у відборі підручників).

(Слайд14, 15, 16) Алгебра: Бевз Г.П., Бевз В.Г.

Буковська О.І., Васильєва Д.В., Глобін О.І., Сільвестрова І.А.,

Істер О. С.

Кравчук В.Р., Підручна М. В., Янченко Г. М.

Мальований Ю.І., Возняк Г.М., Литвиненко Г.М.

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С.

Прокопенко Н. С., Захарійченко Ю. О., Кінащук Н. Л.

Тарасенкова Н.А., Богатирьова І.М., Коломієць О.М., Сердюк З.О.

Геометрія: Бевз Г.П., Бевз В.Г., Владімірова Н.Г.

Бурда М.І., Тарасенкова Н.А.

Єршова А. П., Голобородько В. В., Крижановський О. Ф., Єршов С. В.

Істер О. С.

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С.

Поглиблене вивчення: Алгебра - Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С.

Геометрія - Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С

Тадеєв В.О.

(Слайд17) Одним із напрямків удосконалення системи освіти України є її інтеграція в європейський простір. Тому все частіше дослідники звертаються до європейського освітнього досвіду та рекомендацій Ради Європи, які визначають основним підходом до результатів навчання – компетентнісний. Використання компетентнісного підходу до організації навчання і формування вимог до його результатів збільшує можливості навчально-виховного процесу.

У середині 1990-х років ці питання почали активно досліджувати в Європі, при залученні широких кіл науковців та практиків. Одним із відомих результатів цього співробітництва став масштабний проект РІSА – дослідження ефективності національних систем освіти країн. Учасники цього проекту дослідили з позицій компетентностей ефективність систем освіти, широко використовуючи тестування учнів різних країн за спеціальними методиками та уніфікованими тестами. На базі результатів дослідження було введено поняття ключових компетентностей і визначено шляхи розвитку цього напрямку. Серед країн, які приєдналися до цього руху на початку 2000 року була і Україна.

(Слайд18) Так у 2000—2003 роках було виконано проект «Інновація та оновлення освіти для покращення добробуту та зниження рівня бідності», одним із предметів якого був аналіз засад компетентнісного підходу як основи вдосконалення освітніх систем у розвинених країнах Європи та підготовка рекомендацій щодо запровадження компетентнісного підходу в системі освіти України. Як один із результатів виконання цього проекту було підготовлено звіт, одним із розділів якого є «Впровадження ключових компетентностей у зміст освіти». У звіті, після виконання проекту, було висвітлено оцінку експертів щодо стану впровадження компетентнісного підходу в освіті в Україні та рекомендації щодо поглиблення цієї роботи.

У 2018 році Україна вперше долучиться до Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA.

Програма має на меті порівняти освітні системи близько 80 країн світу через вимірювання компетентностей учнів із читання, математики та природничих дисциплін, прямо не пов’язаних з оволодінням шкільними програмами. Крім того, велика увага у дослідженні PISA приділяється вивченню факторів, що впливають на успішне навчання учнів.

Дослідження PISA проводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року, шляхом тестування навичок і знань 15-річних учнів. Вважається, що в більшості країн саме в цьому віці учні закінчують основну школу, і постають перед вибором професії і загалом майбутнього життєвого шляху. Однак PISA не перевіряє рівня навчальних досягнень учнів, натомість оцінює наскільки учень зможе використовувати знання й уміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів.

Математична грамотність – це здатність особи до визначення й усвідомлення ролі математики в сучасному світі, надання добре обґрунтованих суджень, уміння використовувати математику в особистих цілях і в суспільному житті.

Участь України в дослідженні PISA має кілька важливих аспектів. Зокрема, отримання об’єктивної інформації про готовність молодих громадян до повноцінного життя в сучасному суспільстві відповідно до міжнародних стандартів; розуміння чинників, які впливають на ефективність освіти в країні; можливість приймати рішення та формувати національну освітню політику на основі реальних даних про стан вітчизняної системи освіти. Крім того, завдання PISA та методологія оцінювання їхнього виконання слугуватимуть практичним орієнтиром для освітян у становленні компетентнісної парадигми освіти в Україні. Детальну інформацію про PISA – рамкові матеріали, зразки завдань попередніх циклів, новини про стан підготовки до проведення дослідження в Україні – розміщено на офіційному сайті Програми в Україні: pisa.testportal.gov.ua.

(Слайд19) Міністерством освіти і науки за ініціативою міністра розпочато роботу з підготовки Концепції нової української школи. Вона передбачатиме нові стандарти, програми, підручники, нові підходи до підготовки вчителів. Ця Концепція буде впроваджуватися з 2018-го року – після ґрунтовного опрацювання та експериментальної апробації.

Але діти вчаться вже зараз і не можуть чекати 2018-го року. Тому нинішній спільний проект Міносвіти і ЕdEra, – це не кардинальна зміна програм, це нагальна необхідність:

· розвантажити чинні програми від обтяжливої інформації та застарілих підходів;

· залучити до процесу оновлення змісту освіти небайдужих освітян і експертів;

· надати вже зараз в межах чинного Державного стандарту приклади компетентнісного підходу та поширення кращих вчительських практик;

· зробити програми зрозумілішими і більш наближеними до вікових особливостей дітей і сучасного життя.

(Слайд20) Мета проекту

· започаткувати справжнє публічне обговорення навчальних програм;

· перевірити програми на наявність помилок, повторів, невідповідностей та неузгодженостей;

· розвантажити програми від зайвої другорядної інформації, зробити їх більш зрозумілими для авторів підручників, вчителів, всіх освітян та широкого загалу;

знайти педагогів, освітян, експертів та активістів, які розуміють, що таке компетентнісний підхід, і як його запроваджувати в повсякденній шкільній діяльності

Зміна стандартів та підходів до навчання в усіх розвинених країнах, що успішно здійснили реформу шкільної освіти (Канада, Фінляндія, Сінгапур, Польща), тривала не менше 10 років. Процес розвантаження програм для середньої школи – лише один з перших кроків у цьому напрямку. Велика реформа попереду, але МОНУ вже зараз хоче згуртувати навколо цієї роботи небайдужих освітян, експертів та активістів, які готові ділитися своїм досвідом заради покращення освіти українських дітей.

(Слайд21) Суттєві зміни у змісті

5 клас

1. Введено нове питання «Координатна чверть» на запит вчителів інформатики

2. Зведення дробу до знаменника 10, 100, 1000 – як підготовка до роботи з відсотками

6 клас

1. Вилучено питання «НСК»

2. Намагалися об’єднати такі питання, як пропорція, відсотки, масштаб

Алгебра

9 клас

1. Переставили тему «Послідовності, прогресії» (тепер раніше);

2. ввели «Основи комбінаторики, ймовірності, статистики», але очікувані результати максимально спростили

Основним посилом обговорення навчальної програми з математики - була надмірна завантаженість курсу. Також була значна кількість пропозицій, пов'язаних із перенесенням окремих тем між класами. Така перестановка тягне за собою 2 проблеми: відсутність таких тем в уже надрукованих підручниках та потреба робити “перехідні” варіанти програми для певних класів. В зв'язку із цим суттєвого перенесення тем між класами не відбулось, за вийнятком окремих випадків.

Робоча група спробувала сформулювати навчальну програму таким чином, щоб підкреслити практичну спрямованість курсу математики. По можливості більшість задач що пропонуються учням для розв'язання мають мати практичний зміст. Для зручності вчителя в кінці кожного класу сформульовано певний перелік тем практичних задач та навчальних проектів, що можуть виконуватись на уроках. Перелік не претендує на повноту, робоча група залюбки розширить його на основі пропозицій другого етапу обговорення, який вже розпочався і триватиме з 22 березня по 2 квітня. Часу мало, тому вже сьогодні активно включаємося у роботу. З 03 по 17 квітня робочі групи спільно з модераторами доопрацьовуватимуть програми. Доопрацьовані програми будуть представлені на засідання колегії МОН на початку травня 2017 року.

(Слайд22) Геометрія

7 клас

1. Об’єднали питання, пов’язані з видами кутів (друга тема)

2. Повернули основні задачі на побудову, але на рівні ознайомлення саме з основними побудовами (без вимагання уміння розв’язувати задачі на побудову за допомогою основних задач)

8 клас

1. Першою темою йде перенесена з 9 класу тема «Декартові координати на площині» (побажання фізиків, інформатиків; встигаємо в алгебрі дати корінь для подальшого вивчення теореми Піфагора та з метою розвантаженя 9 класу)

9 клас

1. Тема «Вектори» перенесена на початок (побажання фізиків), вилучено питання «Скалярний добуток»

2. Вилучено тему «Теорем синусів, косинусів. Розв’язування трикутників»

3. Тема «Многокутники. Площі многокутників» перенесена з 8 класу і об’єднана з темою «Правильні многокутники. Довжина кола. Площа круга».

4. Об’єднаний і переструктурований навчальний матеріал включений до теми «Многокутники. Площі»

5. Тема «Геометричні перетворення» вивчатиметься після теми «Вектори на площині»

Зазнала також змін структура програми. перша суттєва зміна - порядок стовпців змістової частини. На перше місце поставлено очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, а не зміст навчального матеріалу необхідний для їх досягнення, щоб підкреслити, що не самі знання є основною метою навчання.

Також зміни стосуються кількості годин на кожну тему. Із всіх класів було прибрано тему повторення. Також орієнтовану кількість годин було замінено на мінімальну. За рахунок цього було виділено суттєву кількість годин резерву, що пропонується розподілити на розгляд вчителя: повторення матеріалу на початку, та/або в кінці року, або на збільшення кількості годин на кожну із вказаних у програмі тем.

(Слайд23) Сучасна шкільна освіта в Україні спрямована на надання учневі необхідних знань, умінь та навичок, за період навчання він має засвоїти багато фактичного матеріалу. Але поряд з цим, ми маємо навчити школярів приймати рішення, використовувати інформаційні та комунікаційні технології, критично мислити, вирішувати конфлікти, орієнтуватися на ринку праці тощо.

§ Одним зі шляхів оновлення змісту освіти та узгодження його з сучасними потребами, інтеграції до європейського та світового освітнього простору є орієнтація навчальних програм на набуття ключових компетентностей та на створення ефективних механізмів їх упровадження.

§ Ключові компетентності мають стати основою процесу оцінювання навчальних досягнень і в українській школі.

§ Наостанок хочу побажати всім колегам поменше некомпетентних учнів, міцного здоров'я, фінансового достатку та сімейного благополуччя.

Презентація:

https://drive.google.com/open?id=1w1PkcfRSPUxeyuCE5MmrtKP4OLxCDXr-

Індивідуалізація та диференціація навчання як умова формування базових

компетентностей учнів на уроках математики.

Відродження нашого суспільства, його успішний розвиток значною мірою залежить від творчості та активності людей, тих умов, які створюються для розвитку кожної особистості. Особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна визначатися не стільки тим, що вона знає і чого навчилася в школі, скільки здібностями і вміннями здобувати нові знання та використовувати їх в нових умовах. Саме тому головним завданням школи є розвиток і формування компетентної, працелюбної, творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору та збагачення на цій основі інтелектуального, культурного й економічного потенціалу народу. Отже, сучасному суспільству потрібна творча особистість. Тому у методичному банку сучасного вчителя поряд із традиційними формами повинні бути наявні й інноваційні технології. При такій системі навчання вчитель повинен бути не лише джерелом знань, а й компетентним консультантом і помічником учнів.

2) Що таке ключові компетентності? Компетентність у перекладі з латинської competentia означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Компетентна в певній сфері людина має відповідні знання та здібності, що дозволяють їй обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно діяти в ній

3) На нараді концептуальної групи проекту «Стандарт загальної освіти» було сформульоване таке робоче визначення поняття «компетентність»: «Готовність учня використовувати засвоєні знання, навчальні вміння та навички, а також способи діяльності в житті для рішення практичних і теоретичних задач».

Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Саме компетентності більшість міжнародних експертів вважають тими індикаторами, що дають змогу визначити готовність учня - випускника до життя, подальшого особистого розвитку та активної участі в суспільному житті.

4) «Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.»

Математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей. 5) За визначенням С. А. Ракова, математична компетентність — це спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.
6) Розрізняють такі математичні компетентності
Логічна компетентність — володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень. Процедурна компетентність — уміння розв’язувати типові математичні задачі. Технологічна компетентність — володіння сучасними математичними пакетами. Методологічна компетентність — уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв’язування практичних та прикладних задач. Дослідницька компетентність — володіння методами дослідження практичних та прикладних задач математичними методами.

Природа компетентності така, що вона може проявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистої зацікавленості в даному виді діяльності.
7) Компонентами математичної компетенції, як і будь-якої іншої є: Мотиваційний – внутрішня мотивація, інтерес Змістовий – комплекс математичних знань, умінь та навичок; Дійовий – навички навчальної праці (самостійність, самооцінка, самоконтроль).

8) Формування змістового компоненту математичної компетентності здійснюється на основі індивідуально – диференційованого підходу.

9) Під індивідуалізацією слід розуміти організацію процесу навчання на основі врахування індивідуальних особливостей учнів.

Під диференціацією слід розуміти організацію процесу навчання за декількома різними навчальними планами, програмами, завданнями в формі окремих груп, створених на основі врахування будь-яких узагальнених індивідуальних особливостей школярів.

Під диференціацією розуміють таку систему навчання, при якій кожен учень одержує право і можливість приділяти переважну увагу тим напрямкам навчання, котрі у найбільшій мірі відповідають його схильностям.

10) Види диференціації: рівнева і профільна.

11) У основній школі головним видом диференціації є рівнева.

Рівнева диференціація виражається у тому, що навчаючись в одному класі, за однією програмою та підручником, школярі можуть засвоювати матеріал на різних рівнях. Визначальним при цьому є рівень обов’язкової підготовки.

Використання диференційованих різнорівневих завдань дозволяє формувати такі компетенції, як соціальні (вміння робити вибір, приймати рішення, формувати відповідальність за зроблений вибір), що в свою чергу стимулює пізнавальну діяльність, дозволяє формувати адекватну оцінку й самооцінку, стимулює розвиток критичного ставлення до себе.

Досить сучасними і дієвими є застосування різнорівневих індивідуальних завдань (типові, проблемні, творчі).

12) Індивідуальні завдання дозволяють учням:

· достатньо оволодіти навичками розв’язування типових задач з теми, а також проявити творчі здібності;

· здійснювати саморозвиток і самоосвіту;

· поліпшити оцінку з теми, адже на одному з останніх уроків теми захищають свої розв’язання, ґрунтуючись на теоретичних відомостях.

При цьому передбачається використання різних форм організації навчальної діяльності учнів: - індивідуальна; - групова; - фронтальна; - робота в парах.

13) Профільна диференціація припускає навчання різних груп школярів за програмами, котрі відрізняються глибиною викладання матеріалу, обсягом відомостей і навіть номенклатурою питань, що вивчаються. Обидва види диференціації - рівнева та профільна - існують і взаємно доповнюють один одного на всіх ступенях шкільної математичної освіти, однак у різній питомій вазі,

Профільне навчання математики у основній школі може існувати у рамках поглибленого вивчення математики, починаючи з 8 го класу. У старшій школі пріоритет віддається різноманітним формам профільного вивчення предметів.

Профільне навчання передбачає, перш за все, наповнення курсу математики різноманітними, цікавими та складними задачами. Якщо, працюючи в 5-9 класах, до процесу навчання включаються цікаві задачі, відомості з історії математики, то в 10-11 класах більше уваги приділяється розв’язанню задач, що відповідають вимогам до вступників до вищих навчальних закладів.

У зв’язку з тим, що до профільного класу приходять школярі з різним рівнем підготовки, у процес навчання включають повторення, систематизацію знань, застосовують диференціацію навчання.

Диференціація навчання передбачає забезпечення рівня випускнику, який цікавиться математикою (здібний і працьовитий), і рівня, якого повинен досягти кожен учень (стандарт обов’язкової загальноосвітньої підготовки). Тобто навчання проводиться для кожного на рівні його можливостей.

14) Формуванню життєвих компетентностей сприяє залучення учнів до:

· виконання творчих завдань, написання наукових робіт, участь в інтелектуальних змаганнях (турніри, олімпіади, конкурси);

· відвідування факультативних занять;

· практикування диференційованих домашніх завдань та прийомів випереджувального навчання (розширення галузі знань предмета, просування до вищого рівня засвоєння знань з теми);

· формування загально навчальних умінь.

Таким чином, оптимальні умови організації саме власної діяльності учнів в системі взаємодії вчитель – учень забезпечуються насамперед практичним використанням теоретичних знань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, що спонукає їх виявляти максимальний рівень самостійності на уроках.

Диференційований підхід в навчально – виховному процесі дає можливість усунути перевантаження учнів, позбавитися комплексу «середнього учня», своєчасно виявити прогалини в знаннях, забезпечувати оптимальний режим роботи кожного учня на уроці і в дома.

Кожен учитель має передбачити таке навантаження для учнів, щоб запобігти відставанню слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання здібностей сильних. .

Використання диференціації в навчальному процесі дає можливість пробудити в учнів інтерес до знань, прагнення самостійно попрацювати, заохочує їх до пошуку, надає можливість робити маленькі відкриття, бо кожен учень отримує завдання, що відповідає його здібностям і забезпечує перспективу розвитку, формує соціальну, комунікативну та творчу компетенцію учнів.

Внаслідок такої кропіткої роботи з учнями реалізується суттєве призначення педагога – дати кожній дитині знання, що відповідають її розумовому потенціалу, вселити віру у свої сили, свій розум, талант, які зроблять її успішною людиною.

(Далі практикум по темі) Інтерактив «Світове кафе»

Давайте подумки перенесемося в затишне кафе, де за чашечкою кави в дружній атмосфері ми спілкуємося на різні теми. Одна з яких:

Тема. Як підвищити якість математичної освіти.

4 групи: вчителі, учні, батьки, адміністрація.

Запитання.

1) Як вмотивувати учнів до вивчення математики?

2) Як вмотивувати вчителя до якісного викладання математики?

3) Яким має бути навчально-методичне забезпечення для якісного викладання математики?

4) Як адміністрація ЗНЗ може стимулювати вчителя до якісного викладання математики?

(Кожна група має відповісти на ці запитання з тієї позиції, інтереси кого вони представляють.)

Пропонується дати 5 відповідей на кожне питання, тоді вивішуємо плакати на дошку і виділяємо 2-3 основних аспекти по кожному питанню.

15) Шановні колеги!

Підраховано, що за час своєї професійної діяльності учитель дає ( в середньому ) більше 25 тисяч уроків. Ці уроки повинні бути добре підготовлені, повинні сприяти розвитку учнів, виховувати потребу і здатність до навчання упродовж всього життя. Крім того, кожен урок повинен в той же час приносити успіх учителю, доставляти йому почуття радості, задоволення своєю професією.

Для вчителя кожен урок - це важка робота, яка потребує 45 хвилин концентрації уваги і великого напруження.

Успіхів Вам колеги і дай Бог нам мудрості навчитися дбати про здоров’я учнів, своє здоров’я бо