Опис досвіду

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТА ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

                                                                                      

 Прізвище, ім’я, по-батькові:  Лесик Алла Борисівна    

Адреса досвіду: Полонський навчально-виховний комплекс №2 «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №7 – ДНЗ»   

Фах: вчитель  математики і фізики

Посада: вчитель  математики

Кваліфікаційна категорія: вища

Педагогічний стаж: 32 роки

Назва досвіду: Модель впровадження різноманітних форм і методів

викладання математики

Класифікація досвіду за темою та змістом: комплексний

Класифікація досвіду за характером діяльності: раціоналізаторський

Суть та зміст досвіду: модернізація освітнього процесу з метою формування творчої  особистості, здатної  до самоосвіти, саморозвитку, яка володіє життєвими та предметними компетентностями

Анотація досвіду: виховання відповідальної особистості, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, має навички роботи в команді, здатна аналізувати та опрацьовувати інформацію, володіє життєвими і предметними компетентностями, шляхом використання різних форм і методів викладання математики, впровадження елементів  інноваційних педагогічних технологій, таких як технології інтерактивного,  колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, технології розвитку критичного мислення. Системне використання математичних ігор, розминок, постановка проблемних ситуацій, проведення нестандартних, інтегрованих уроків. Розвиток творчих здібностей, стимулювання творчої діяльності засобами складання математичних казок, кросвордів, підготовки додаткових відомостей з історії математики, розв’язування нестандартних вправ і задач. Формування в учнів бережливого ставлення до свого здоров'я і здоров'я інших як найвищої цінності. Створення умов для активної соціальної дії, проектної, дослідницької діяльності учнів школи.

Хто і коли вивчав досвід: досвід вивчала директор школи  Крисько В. М. у міжатестаційний період.

Форма узагальнення досвіду: опис досвіду, обговорення на засіданні методичного об’єднання вчителів освітніх галузей «Математика», «Природознавство», «Здоров’я і фізична культура», схвалення на педраді, розробки уроків.

Коли і ким схвалений досвід? Педагогічною радою, протокол № 19 від                      22. 12. 2015 року.

Де зберігаються матеріали про досвід? У шкільному та районному методичному кабінеті.

Заходи щодо впровадження досвіду:

·                   Місячник педагогічної майстерності: відкриті уроки, позакласні заходи,

          виставка дидактичних матеріалів.

·                   Виступи на семінарах, педрадах.

·                   Проведення майстер класів.

·                   Консультації малодосвідченим вчителям  математики.

·                   Презентація матеріалів на районній та обласній виставці педагогічних

          інновацій.

·                   Участь у роботі методичного об’єднання вчителів освітніх галузей

          «Математика», «Природознавство», «Здоров’я і фізична культура».

·                   Участь у районному методичному об’єднанні.

·                   Участь у групі творчо працюючих вчителів математики району.

ПОДАННЯ

ПОЛОНСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №7

на проведення експертизи матеріалів з досвіду роботи вчительки  математики Лесик Алли Борисівни

          Досвід з питання «Модель впровадження різноманітних форм і методів викладання математики» вивчався у 2015-2016 навч. році  директором Полонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Крисько В. М.  

      

           Досвід схвалено педагогічною радою Полонської  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 від 22. 12. 2015 року

                                                       Директор Полонської загальноосвітньої школи

                                                 І-ІІІ ступенів №7                       /  Крисько В. М./

ВИТЯГ ІЗ ПРОТОКОЛУ №19

ЗАСІДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ

Полонської загальноосвітьої школи І-ІІІ ступенів №7

від  22. 12. 2015 року

Порядок денний

3. Про схвалення досвіду роботи вчительки математики Лесик А. Б.

Слухали:

3. Крисько В.М. -  директора навчально-виховного комплексу№2 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 – дошкільний навчальний заклад» про схвалення досвіду роботи вчительки математики з проблеми «Модель впровадження різноманітних форм і методів викладання математики». Акцетувала увагу на творчих досягненнях та результативності роботи вчительки.

Виступили:

 3.1. А. О. Яськова – керівник методичного об’єднання вчителів освітніх галузей «Математика», «Природознавство», «Здоров’я і фізична культура» про досвід роботи вчительки математики Лесик А. Б. Проаналізувала участь вчительки у шкільній та районній методичній роботі.

3.2. А. Б. Лесик – вчителька математики про досвід роботи з проблеми «Модель впровадження різноманітних форм і методів викладання математики». Ознайомила із метою, завданнями, технологією впровадження досвіду.

Ухвалили:

 3.1. Схвалити досвід роботи вчительки математики А. Б. Лесик з проблеми «Модель впровадження різноманітних форм і методів викладання математики».

3.2. Матеріали досвіду підготовити до експозицій в шкільному методичному кабінеті, висвітлити на сайті школи.

3.3. Науково-методичній раді розробити план впровадження досвіду вчительки математики А. Б. Лесик.

                      

                                                       Голова педради:                        /Крисько В. М./

                                                       Секретар педради:                     /Микуляк А.Ю./

ПОЛОНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №7 ПОЛОНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОБ'ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇГРОМАДИ
вул. ГІушкіна, 51, м.Полонне, Полонський район, Хмельницька обл., 30500
тел. (038 43) 31486, е-шаіl: коlegium2@ukr.net

НАКАЗ

29.03.2016р.                                                                                  № 28

Про наслідки чергової атестації  педагогічних працівників школи.

           Відповідно до статті 27 Закону України «Про загальну середню освіту», Типового положення про атестацію педагогічних працівників ( наказ №1479 Міносвіти і науки України від 20.12.2011 р., №1135 від 08.08.2013 із змінами та доповненнями) та враховуючи рішення атестаційної комісії школи від 31.03.2015 р., наказу відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади №328 від 02.02.2016р. «Про проведення атестації педагогічних працівників освітніх закладів району у 2016 році та створення атестаційної комісії» , рішення шкільної атестаційної комісії ( протокол № 5 від 21,03.2016р.)

НАКАЗУЮ:

5.   Порушити клопотання перед районною атестаційною комісією про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та про відповідність раніше присвоєному званню « вчитель - методист» вчительці математики Лесик Аллі Борисівні, про нагородження Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки.

  

                                                        Директор школи:                        /Крисько В. М./

    

ХАРАКТЕРИСТИКА

вчительки математики

Полонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7

Лесик Алли Борисівни

Лесик А.Б. має відповідну фахову вищу освіту. В міжатестаційний період виявила високий рівень володіння інноваційними освітніми методиками й технологіями; активно їх використовує та поширює у професійному середовищі; володіє широким спектром стратегій навчання; вміє продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовує нестандартні форми проведення уроку; активно впроваджує форми та методи організації НВК, що забезпечує максимальну самостійність учнів; вносить пропозиції щодо удосконалення НВК в початковій школі.

Вчителька викладання математики спрямовує на формування в учнів математичних знань як необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві; інтелектуальний розвиток учнів; формування в учнів загально навчальних умінь, культури мовлення,чіткості й точності думки, критичності мислення.

Досвід Алли Борисівни ґрунтується на досягненнях психолого-педагогічної науки, творчому використанні ППД. У своїй діяльності використовує сучасні передові методики та технології: особистісно орієнтованого навчання, групові технології, технологію «створення ситуації успіху», технологію навчання математики з використанням ключових задач_, проблемне навчання.

          Дидактичні матеріали з проблеми  «Модель впровадження різноманітних форм і методів викладання математики» систематизовані Аллою Борисівною, наукові, актуальні, перспективні, сприяють забезпеченню високої результативності, стабільності, оптимальності показників у її роботі. Досвід за даного питання вивчений та узагальнений адміністрацією, схвалений педагогічною радою школи та на засідання науково- методичної ради районного методкабінету.

Алла Борисівна підвищує свою педагогічну майстерність через періодичну курсову підготовку, участь у шкільній і районній методичній   роботі, через систематичну і цілеспрямовану самоосвітню діяльність.

Уроки Алла Борисівна будує відповідно основних положень, принципів особистісно орієнтованого навчання і виховання. Вчителька ретельно готується до кожного уроку, глибоко продумуючи триєдину мету і зміст уроку. Її уроки динамічні, чітко структуровані. У викладанні математики спостерігається налагоджена системність. Обов’язковим елементом кожного уроку математики, проведеного Аллою Борисівною, є повторення і закріплення вивченого навчального матеріалу, що сприяє систематизації і узагальненню знань учнів, робить їх надійнішими і усвідомленішими. Широко використовує принципи індивідуалізації, диференціації. На кожному уроці мотивує навчальну діяльність, показує практичну значимість того, що вивчається, позитивно спрямовує школярів на активну працю. Ефективно використовує математичні ігри, проводить математичні розминки, практикує постановку проблемних ситуацій, проведення нестандартних та інтегрованих уроків. Частину уроків Алла Борисівна проводить за принципом тематичності. У роботі з учнями 5-6 класів ефективно впроваджує ігрову діяльність, проектні та комп’ютерні технології, систематично використовує міжпредметні зв’язки.

Вчителька дбає про розвиток творчих здібностей школярів. Для стимулювання творчої діяльності учнів Алла Борисівна залучає учнів до складання математичних казок, кросвордів, підготовки додаткових відомостей з історії математики.

Впроваджуючи в практику роботи ефективні форми методи викладання математики, Алла Борисівна досягає підвищення рівня навчальних досягнень. Учні Алли Борисівни - переможці районних та обласних олімпіад.

Алла Борисівна - завзятий, енергійний творчий класний керівник. Вміє створити доброзичливий емоційно-актуальний мікроклімат у колективі, поєднує доброту, повагу до особистості учня з послідовною; безкомпромісною вимогливістю. Виховна робота, яку проводить Алла Борисівна, згуртовує учнівський і батьківський колектив. Регулярно надає батькам консультативну допомогу з питань навчання, виховання і розвитку інших дітей. Користується

заслуженим авторитетом серед батьків, колег, учнів. Є вмілим організатором цікавої змістовної позакласної роботи з математики.

Кожного року Алла Борисівна є активним учасником та призером районної виставки «Освіта Полонщини та шляхах реформування». Її роботи експонувались на обласній виставці та займали призові місця.

Алла Борисівна - завідуюча кабінетом математики, постійно планомірно працює над збагаченням та поповненням матеріальної та методичної бази кабінету відповідно Положення про начальний кабінет в загальноосвітніх навчальних закладах.
Активний член методичного об’єднання вчителів освітніх галузей «Математика», «Природознавство», «Здоров’я і фізична культура», керівник шкільної творчої групи «Впровадження інноваційних технологій у школі», районного методоб’єднання вчителів математики. Приймає активну участь в педрад, семінарів, тренінгів, ділиться досвідом на відкритих уроках, предметно-методичних тижнях.
Відповідальна до громадських доручень. Вимоглива, принципова, старанна, доброзичлива і щира.

Презентація:

https://drive.google.com/open?id=1sMOlnPeDp3c5lZ1W-YEXDO5nJWw1zJDG




«Дякую тобі, дитя людське, за те, що ти щодня нагадуєш мені, як радісно і тривожно бути Людиною»                   

Кожен учитель мріє, щоб його учні зацікавлено працювали, знали і любили його предмет. Активна розумова діяльність учня – це передумова для формування глибоких та міцних знань і розвитку творчого мислення. Мислення учнів активізується, якщо в нього виникло бажання розуміти , вивчати новий матеріал, з’явилася зацікавленість роботою, коли він стає співучасником навчально-пізнавального процесу. А цьому сприяє залучення їх до активної пізнавальної діяльності на уроках. Тому проблема, над якою я працювала в між атестаційний період, так і називається     

 «Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів шляхом впровадження різних форм і методів викладання математики».

Я виділила такі складові навч.-пізнавальної діяльності учнів.

         СКЛАДОВІ НАВЧАЛЬНО -_ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Мотиваційна                          Змістова                            Операційна

-         Цілі  ;                                  -   Знання ;                      -    Способи дії, що

-         Мотиви;                             -  уміння;                              забезпечують

-         Ціннісні орієнтації;         -  здібності;                          засвоєння знань

                                                                                            Учнями

                                                                                                    

Мотивація – винятково важливий компонент не лише навчання, але й будь-якої людської діяльності. Є мотив – є й бажання виконувати і доводити до завершення цю діяльність. Тому учитель повинен створити у школяра позитивну мотивацію до виконання розумових і практичних дій. Спиратися на бажання дитини, враховувати її інтереси й нахили, схвалювати її успіхи, давати шанси, зробити діяльність привабливою.

КОРИСНІ ПОРАДИ ЩОДО СТИМУЛЯЦІЇ НАВЧАННЯ   

                                                          Потреби, мотиви,

                                                          стимули – це «ягоди»

                                                          з одного поля.

   1.     Спирайтесь на бажання дитини.

Важливе не те, чого бажаємо ми самі, а й те, чого хоче учень. Він не винний у своїх бажаннях. Завдання педагога — змінити напрямок його прагнень, якщо вони не збігаються з педагогічними цілями.

2.  Використовуйте ідентифікацію.

Примушуйте своїх учнів чогось палко забажати. Головне -  щоб бажання виникли, а ви змогли б їх використати.

3.  Враховуйте інтереси й нахили.

Говоріть про те, що цікавить ваших учнів, точніше, з цього починайте. Намагайтесь обернути «побічні» інтереси дитини на свою користь. У важких випадках ідіть від яскравої форми до змісту, від емоцій до логіки.

4.  Використовуйте наміри.

Пам'ятайте: намір виникає на основі

по треби. Знаходьте можливість допомогти

учням у здійсненні їх намірів.

5.  Заохочуйте бажання досягти визнання.

Багато дітей вчиться не тільки заради знань, а й заради престижу Не слід нехтувати цим бажанням,

6.  Визнавайте чесноти, схвалюйте успіхи, давайте дитині шанси.

Пам'ятайте, що завжди краще хвалити, ніж критикувати. Авансуйте найменші позитивні зрушення. Безпрограшний стимул — «Я вірю, що ти зможеш!»,

7.  Зробіть діяльність привабливою.

Використовуйте зовнішньо привабливі й цікаві форми роботи, оформлення результатів, кінцевої оцінки діяльності.

8.  Іноді просто говоріть «Треба!».

Але цьому заклику завжди надавайте особистісної спрямованості — «Це потрібно зробити! Ти ж вольова людина!».

9. Використовуйте ситуацію.

Різні життєві ситуації, що виникли випадково, потрібно помітити й миттєво використати як стимул.

                                                                                     За І. Підласим

Урок, ти не думай, що існуєш від дзвоника до дзвоника…     

   Ти, можливо, ніколи не закінчуєшся…

   Ти відправляєш нас додому з неспокійними думками.

                                                           Ш. Амонашвілі

Яким же має бути сучасний урок, щоб результатом його стало оптимальне співвідношення знань, умінь і практичних навичок?

Ринок технологій сучасного уроку насичений.

Це – технологія традиційного навчання                      

-         технологія  проблемного навчання

-          технологія  особистісно орієнтованого  навчання

-         технологія  розвивального навчання

-         технологія  колективного способу навчання

-         технологія  розвитку критичного мислення навчання

-         технологія  програмованого  навчання

-         технологія  інтерактивного навчання

-         технологія  модульного навчання

-         проектна технологія

-         технологія  колективного творчого виховання

-          

Метою будь-якої технології є досягнення більш високого рівня навчання та виховання.

                          Не все однаково підходить для усіх.               

                                                                    Ціцерон

Я вважаю, що будь-який технологічний прийом, що використовується на уроці, має бути доцільним. Під час вивчення різних тем слід застосовувати різні прийоми. Багаторазове повторення однієї й тієї ж технології призводить до одноманітності, хоча з другого боку, різноманітні технології можуть призвести до низького рівня організації, отже, будуть малоефективними. Тому в своїй роботі я використовую елементи різних технологій.

Інтерактивне навчання

Цілі і завдання  :

-         Розширення пізнавальних можливостей учнів, зокрема у здобуванні, аналізі та застосуванні інформації з різних джерел;

-         Можливість перенесення отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети та позашкільне життя учнів;

-         Формування глибокої внутрішньої мотивації.

Основна група – це технології інтерактивного навчання.

Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх його учасників. Його організація передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.  .

Залежно від мети та форми організації навчальної діяльності учнів, інтерактивні технології можна роз­поділити на чотири групи:

КЛАСИФІКАЦІЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ                                   

•    інтерактивні технології кооперативного навчання;

•    інтерактивні технології колективно-групового навчання;

•    технології ситуативного моделювання;

•    технології опрацювання дискусійних питань.

1. Технології кооперативного навчання                           

 ПАРНА                          ГРУПОВА 
«Карусель»                  «Акваріум»

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок.  

Є учні, у яких будь-яка задача викликає страх. Тут прийде на допомогу робота в парах. Викликаю до дошки такого учня разом з товаришем більш впевненим у собі на подібні завдання. У такому випадку розв’язання з’являється в результаті співпраці. Ще робота в парах допомагає мені і дуже подобається учням під час перевірки математичних диктантів, коли вони обмінюються зошитами.

Робота в  малих групах  корисна для формування навичок участі в дискусії. Більшості учнів легше висловлюватися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає мож­ливість заощадити час, бо відпадає потреба вислухо­вувати кожну дитину   Об'єднувати учнів у групи можна різними способами:

1)  роздати дітям геометричні фігури;

2)  розділити за порами року;

3)  розділити за кольором розданих матеріалів.

Після того, як ви об'єднали  учнів у групи,  повідомте учнів про ролі, які вони мають роз­поділити між собою й виконувати під час групової роботи. Поставте кожній групі кон­кретне завдання і дайте чітку інструкцію щодо ор­ганізації групової роботи.  РОЛІ: спікер (головуючий), посередник, доповідач.

Акваріум                                                                            

Один з варіантів кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах – це «Акваріум».

Як організувати акваріум?

Учитель об'єднує учнів у групи по 4-6 учасників і пропонує їм ознайомитися з завданнями.

Одна із груп сідає в центрі класу. Ця група отри­мує завдання для проведення групової дискусії. Наприклад,-Як здійснюється додавання многочленів?

 . Групі пропо­нується вголос упродовж 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуа­ції. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг обговорення.

По завершенні відведеного для дискусії часу гру­па повертається на свої місця, а учитель ставить класу запитання:

-         Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

     — Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

Така бесіда може тривати 2-3 хвилини. Після цьо­го місце в «акваріумі» займає група, котра обгово­рює наступну ситуацію. Наприклад, - Як здійснюється віднімання многочленів?

 Ще одна з технологій, яка мені подобається - це              

Карусель

Цю технологію застосовують:

•    для збирання інформації з повної теми;

•    для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань;

•    для розвитку вмінь аргументувати власну по­зицію.

Як організувати карусель?

Розставте стільці для учнів у два кола. Учні, які сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центра, а ті, які сидять у зовнішньому — облич­чям до них. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваю­ться на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета: пройти все коло, вико­нуючи поставлене завдання.

2. Технології колективно-групового навчання            

«Мозковий штурм»

Робота у великій групі («Мікрофон»)

Навчаючи – вчуся («броунівський рух»)

Ажурна пилка

«Домашні» групи

«Експертні» групи

До цієї групи входять інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу.

«Мозковий штурм»

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок усіх учасників, допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

Я називаю проблему, яку треба розв'я­зати, та запрошую учнів взяти участь в її обговоренні шляхом колективного обдумування — «мозковий штурм», який організовується за такими етапами:

1.   Обрану проблему записують на дошці або на папе­рі, щоб під час роботи цей запис був перед очима.

2.   Всі учасники пропонують ідеї щодо розв'язан­ня висунутої проблеми.

3.   Ідеї записують на дошці.

4.   Після того як майже всі ідеї зібрано, їх групу­ють, аналізують, розвивають групою.

5.   Вибирають ті ідеї, що, на думку групи, допомо­жуть у розв'язанні поставленої проблеми.

 .

Робота у великій групі (тобто з усім класом) — на­вчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Дуже важливо на уроках залучати до роботи всіх учнів. У цьому допо­магає такий метод, як «мікрофон». Учні по черзі імітують «говоріння в мікрофон». Інші діти не мо­жуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, в кого символічний мікрофон.

Навчаючи -— вчуся («броунівський рух»)

Цей метод надає учням можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим. Робота організовується таким чином:

•    повідомивши тему та мету уроку, роздати учням картки із завданням-інформацією, яку вони повинні засвоїти;

•    якщо учням щось не зрозуміло, то вони можуть звернутися до вчителя;

•    учні, підготувавшись до передачі цієї інфор­мації, ознайомлюють зі своєю інформацією од­нокласників;

•    після передачі всієї інформації учні розповіда­ють, про що вони дізналися від інших.

Ажурна пилка

Такий вид діяльності на уроці дає можливість пра­цювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також за­охочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Під час роботи за допомогою методу «ажурна пилка» учні повинні бути готовими працювати в різних групах. Наприклад, 8 клас, «Властивості квадратного кореня».

1.   Спочатку учень працюватиме в «домашній» групі. (Вчать одну з властивостей).

2.   Потім він в іншій групі  «Експертній» буде виступати в ролі ек­сперта з питання, над яким він працював в «до­машній» групі та отримає інформацію від пред­ставників інших груп. (Інформацію про інші властивості).

3.   В останній частині заняття учень знову повер­неться в свою «домашню» групу, для того щоб поділитися тією новою інформацією, яку йому надали учасники інших груп. (Так опрацьовуються всі властивості).

3. Технології ситуативного моделювання                    

Модель навчання у грі — це побудова навчального процесу за допомогою включення учня у гру.

                                    СТРУКТУРА ГРИ

-         Ігрова задумка,

-         Правила гри,

-         Ігрові дії,

-         Дидактичні завдання,

-         обладнання,

-         результат гри.

Рольова гра стимулює прояв самостійності учнів, їх творчі можливості, гра імітує реальність шляхом «проживання ситуації у ролі», яка учневі дісталась та надає можливість діяти «як насправді». Учень може поводитись і розігрувати свою роль, моде­люючи реальну поведінку. Навіть пасивні діти включаються в гру з великим бажанням, докладаючи всіх зусиль, щоб не підвести товаришів.         

Деякі уроки я проводжу з елементами гри, щоб зацікавити , налаштувати на робочий лад. А деякі, а саме уроки узагальнення і систематизації знань, у формі гри. Це уроки-змагання, подорожі, лабіринти, конкурси, казки. Так у 5 класі було проведено урок-подорож чарівною стежиною. Для цього я попросила учнів закрити оченята і уявити чарівну стежину, якою вони йдуть.                                        

Далі вони зустрічаються із звірями, яким потрібна їх допомога.

4. Технології навчання у дискусії

Дискусія надає чудову нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або суперечливого питання. Щоб дискусія була відвертою, необхідно створити у класі атмосферу довіри та взаємоповаги.   Потрібно обговорити правила ведення дискусії.                                                                   

Правила ведення дискусії:

•    говоріть по черзі, а не всі одночасно;

•    не переривайте того, хто говорить;

•    критикуйте ідеї, а не того, хто їх висловлює;

•    поважайте всі висловлені думки;

•    не смійтесь, коли хтось говорить;

•    не змінюйте тему дискусії;

•    намагайтесь заохочувати до участі в дискусії інших.

Один з видів дискусії метод «Прес». Його можна використовувати у випадках, коли виникають суперечливі питання і потрібно зай­няти і чітко аргументувати визначену позицію з про­блеми, переконати інших у правильності своєї думки.

Щоб бути чітким та переконливим, ваше вислов­лювання повинно мати таку структуру й етапи:

1.   Позиція: почніть зі слів «Я вважаю, що...» та висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.

2.   Обґрунтування: починаючи словами «...тому, що...», наведіть причину появи цієї думки, тоб­то поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

3.   Приклад: продовжуйте висловлювання словом «..., наприклад...» та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію.

4.   Висновки: закінчіть висловлювання «отже (тому), я вважаю ...» і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти.

Інтерактивні технології допомагають розвивати критичне мислення. Це ще одна технологія, яку я освоюю.

ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ                  

Цілі та завдання:

1.     Формування пізнавального інтересу в учнів та розуміння мети вивчення даної теми (питання, проблеми).

2.     Розвиток внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання.

3.     Підтримання пізнавальної активності учнів.

4.     Спонукання учнів до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом і на її грунті  формування аналітичного судження.

5.     Розвиток критичного способу мислення.

Навчитися критично мислити не просто. Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які можна навчитися критично мислити, але сукупність різноманітних інтерактивних методик, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.

Застосування інтерактивних технологій для розвитку критичного мислення висуває певні вимоги до структури уроку. Вони передбачають такі етапи.

ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ УРОКУ                    

Перевірка готовності учнів до уроку.

1.     Розминка.

 Розминка замінює так звані організаційні моменти класично­го уроку. Головна функція роз­минки — створення сприятливо­го психологічного клімату для творчого розвитку особистості.

Урок можна почати напівжартівливо, знайомлячи учнів із планом уроку: «Спочатку ми помилуємося вашими глибокими знаннями під час опитування, потім потренуємо мозок – порозв’язуємо задачі, нарешті витягнемо зі схованки дещо цінне». Або організувати жартівливу ситуацію                            

3. Оголошення теми і мети уро­ку (обґрунтовування).

На початку уроку можна використати прийом «Відтягнута відгадка». Загадати загадку, або навести цікавий факт. Відповідь на поставлене запитання буде знайдена під час роботи над новим матеріалом.

4.  Актуалізація.

Мета: виявити рівень знань з  теми.      На цьому етапі учні активно

пригадують, що вони знають з даної теми.

Тут підійде технологія «Мозковий штурм». ЗАПИТАННЯ: Що ви знаєте про числові вирази, або вирази із змінними?

Або «Акваріум». Або гра «Так – ні». Учитель або учень задумує дещо (об’єкт, предмет тощо). Учні намагаються здогадатися, про що йдеться за допомогою своїх запитань, на які вчитель (учень) може відповідати тільки «ТАК» чи «НІ».

6.     Усвідомлення змісту.

 Мета: додати нове до тих знань, які учням відомі.

На цьому етапі учні ознайом­люються з новою інформацією. Методики критичного мислення передбачають, що на даному етапі вчитель має найменший вплив на учня. Учень самостійно здобуває та аналізує інформацію, перевіряє власне розуміння цієї інформації.

На цьому етапі доцільний прийом «Знайди помилку!» Пояснюючи новий матеріал, учитель навмисне припускається помилок, про що обов’язково заздалегідь попереджає учнів.                                            

                                                                                                              

Або технологія «Методика взаємних запитань». Це робота з підручником. Один учень читає текст. Після команди «стоп» він зупиняється (1 -2 абзаци) і ставить різні запитання одному з учнів класу стосовно прочитаного. Інші учні уважно слідкують і мають право доповнювати запитання або відповіді. Далі текст читає учень, який відповідав і т. д.

Ще одна цікава технологія «Система позначок».                        

Цей прийом дає можливість по-новому працю­вати з текстом — повторити вже відоме, виділити нове, визначити питання для поглиблення та роз­ширення знань  .                                                    

Учням пропонується під час читання тексту ви­діляти інформацію чотирьох видів, робити познач­ки олівцем на полях підручника або заносити її в таблицю:                                                                                 

Знайома інформація (це я вже знав) +	с. ..., абзац...
Нова інформація(це для мене нове) —	с. ..., абзац...
Суперечлива інформація  (я думав інакше) V	с. ..., абзац...
Недостатня інформація (про це хотілося б дізнатися більше) ?	с. ..., абзац...

Заповнена таблиця стає якоюсь мірою опорним конспектом з теми. Інформація «V» або «?» спону­кає до роботи з додатковою літературою.

Можна використати технологію «Запитання до автора». Учні об’єднуються у групи і читають текст. Після опрацювання тексту учитель одну групу призначає «Авторами тексту». Інші групи по черзі ставлять запитання цій групі. Якщо група авторів не мінялася, тоді її роботу можна оцінити.

6.  Рефлексія.

Мета: пригадати, що учень знав, об'єднати з новим і засто­сувати на уроці.

Учень висловлює своїми сло­вами певну думку. Він стає влас­ником ідеї, коли висловлює її своїми словами. Відбувається обмін думками.

1.     Доцільно використати інтерактивну технологію: діаг­рама Венна.

Діаграма Венна — це інтерак­тивна методика, яка дає змогу графічно позначити спільне й відмінне в певних явищах.

Учням пропонується накрес­лити в зошитах два кола, які пе­ретинаються.

                                  Числові                                   Вирази

                                   вирази                                   зі змінними

                                                         Спільне

У тих частинах кіл, що не пе­ретинаються, записують відмінне у відповідних поняттях, а у пе­ретині кіл — спільне (2—3 хв).

Учні працюють у парах.

Оцінювання на цьому етапі уроку не обов’язкове, але можна оцінити роботу деяких учнів.

2.     Можна використати методику «Незакінчені речення» або «Продовж речення». – Сьогодні на уроці мені вдалося…….

-         На мій погляд………………………………

-         Я думаю, що  ………………………………

-         Найцікавішим на уроці було ………………

-         Я вперше замислився……………………….

-         Головне, що я хочу сказати…………………

3.     Запитання від вчителя:

- «Про що нове дізнався на уроці?»

- «Що на уроці було головним? Цікавим?  »

-  «Що ви взяли корисного для себе?»

- «Які виникли проблеми?

- «Чи потрібні нам знання про...»

4.  Використання карток:   зелена       -   «ура, я знаю»;

                                                 Жовта        -    «є проблеми»

                                                 Червона    -    «нічого не зрозумів»

5.  Запропонувати учням на почат­ку та в кінці уроку сигналізувати про свій емоційний стан за до­помогою спеціальних піктограм:

                                                    гарний настрій

                                                     середній

                                                      поганий

Якщо «посмішок» у кінці уро­ку стало більше — урок вийшов.

6.Пропоную фрагмент уроку           

7.  Підсумок уроку.

Це етап аналізу діяльності уч­нів на уроці. Учитель повинен від­повісти на запитання: «Чи кожна дитина засвоїла матеріал?»

8.  Оцінювання.

Бажано проводити на пози­тиві. Практикую картки само обліку.

                                            КАРТКА      САМООБЛІКУ

Прізвище,  ім’я __________________________________________________

№	Назва завдання	Максимальна кількість балів	Зароблена  кількість балів
1.	Допомога ЗАЙЧИКУ	1
2.	ХМАРКА	1
3.	Допомога СИНИЧЦІ	12
4.	Допомога МИШЦІ	6
5.	Допомога ЇЖАЧКУ	3
6.	Допомога КУРЧАТКУ	3
7.	Допомога КУРЧАТКУ і КАЧЕНЯТКУ	6
8.	Творче    завдання	по 2 бали
	ВСЬОГО:

   1 – 4          -          4 бали                             17 – 20             -           8 балів

   5 – 8          -          5 бали                             21 – 24            -            9 балів

   9 – 12        -          6 балів                            25 – 28            -          10 балів

13 – 16         -          7 балів                            29 – 32            -          11 балі

                                                                     Більше 32            -           12 балів  

Картка самоконтролю

Прізвище, ім'я__________________

Оцініть себе за кожним із пунктів, виставивши 0, 1 або 2 бали.

1. Я виконав / виконала цікаву реферативну роботу ___________________.

2.  Я вносив / вносила вдалі пропозиції, які враховувала група __________.

3.  Я брав / брала активну участь у захисті проекту ____________________.

4.  Я доповідав / доповідала класу про результати групової роботи _______.

5.  Я засвоїв / засвоїла навчальний матеріал ___________________________.

6.  Я можу поділитися знаннями з товаришами ________________________.

7.  Залежно від того, як засвоїв / засвоїла мате­ріал, я вибираю такий смайлик настрою (обвести необхідне):

Як я вже сказала, я використовую елементи цих технологій.

                                                                                                              

А от технологія проблемного навчання, я вважаю, просто створена для математики. 

 Під час проблемного навчання вчитель не повідомляє знання в готовому вигляді, а ставить перед учнем завдання (проблему), зацікавлює його, викликає в нього бажання знайти спосіб її розв'язання.

                         ВИМОГИ ДО ПРОБЛЕМИ                                      

Доступність              посильність            зацікавленість                  природність

                                                                       учнів

Я вважаю, що зацікавлювати учнів математикою потрібно саме в 5 – 6 класах, тому я розробила проблемні ситуації на всі теми курсу математики в 5 – 6 класах

    . Цілі та завдання проблемного навчання:  

•   набуття знань, умінь, навичок;

•   засвоєння способів самостійної діяльності;

•   розвиток пізнавальних і творчих здібностей.

За ступенем пізнавальної самостійності учнів проблемне на­вчання здійснюється в трьох основних формах:

 проблемний ви­клад;             5 -6 класи

частково-пошукова діяльність             7 – 9 класи

та самостійна дослідницька діяльність.                10 – 11 класи

Ще один вид технологій, які я потрохи освоюю це -
"Проектна технологія".

               ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

-         Не тільки передати учням суму знань, а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань;

-         Сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок;

-         Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки.

Якщо ми говоримо, що основним у діяльності школи на сучасному етапі має стати девіз:

«Допоможи мені це зробити самому», то ідеально відповідає цій потребі проектна діяльність, бо вона сприяє активному залученню учнів до продуктивної творчої праці.

Я вважаю, що до цієї діяльності, знову ж таки, потрібно залучати учнів з

5 класу. Тому  учні  5 класів вже традиційно працюють над проектом

«У світі казки». В планах на майбутнє підготувати збірку найцікавіших казок.