Виховна робота

"Виховання всебічнорозвиненої, творчої, високоморальної особистості; формування доброзичливих стосунків між учнями, які допоможуть кожному виховувати в себе кращі риси характеру" - проект над яким я працюю, як класний керівник.

«Прошу вважати мене людиною»

(за С. Соловейком)

Учителі! Прошу вважати мене людиною і:

· Вірити в мене,

· Покладатись на мене,

· Розуміти мене,

· Любити мене,

· Бути великодушним до мене,

· Не опікуватись мною як маленьким,

· Бути терплячим до мене.

Основні орієнтири виховання:

4.Ціннісне ставлення до природи.

«Є КРАЙ, ДЕ НАЙКРАЩІ У СВІТІ ПІСНІ

І ЦВІТОМ ЧАРУЄ КАЛИНА,

ДЕ СОНЕЧКО ВПЕРШЕ ВСМІХНУЛОСЬ МЕНІ, –

ЦЕ ДІМ МІЙ – МОЯ УКРАЇНА!»

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; формувати

національну свідомість школярів; розвивати пізнавальні інтереси учнів;

виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і

сучасного, шанобливе ставлення до символів держави.

Обладнання: Конституція України, плакати із зображенням Державного

Прапора України, Державного Герба України, запис Державного Гімну

України; карта України; записи висловів про Україну, прислів’я, приказки про рідний край.

Тип уроку: урок-подорож.

Хід уроку

Живи, Україно! Живи для краси,

для сили, для правди, для волі!

В. Сосюра

І. Організація класу до уроку (дошка справа)

Учитель.

Доброго дня вам, діти!

Рада всіх я вас вітати!

У році новому

Здоров’я, радості, добра та успіхів

Усім я хочу побажати!

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Вступне слово вчителя.

(Звучить пісня Н. Май «Квітуча Україна».)

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня, (дошка зліва)

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

М. Чернявський

 Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну.)

 Як по-іншому ще можна назвати цей вірш? (Акровірш.)

 Чим цікаві для нас такі твори? (Складаємо перші букви кожного рядка і

утворюємо слово. У цьому акровірші ми знайшли назву своєї Батьківщини.)

 Тож, напевно, ви всі здогадалися, про що буде йти мова на нашому

першому уроці? (Про нашу Батьківщину – Україну.)

2. Вправа «Мікрофон». Моя Україна – це…

 Є багатого країн на землі,

В них – озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

 У всьому світі, кожен зна,

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина –

Це наша славна Україна!

 Не забувай Шевченка спів

Про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

Землі, що зветься Україна.

 Моя Україна, червона калина.

Журба журавлина – це земля моя.

Моя Україна – червона калина,

Надія єдина – це любов моя.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель.

Золотавий вечір впав на тихі верби,

Солов’їна пісня ллється вдалині,

І мрійлива річка між гаями в’ється –

Все це – Україна. Все це – я і ти!

Наш урок присвячений рідній Батьківщині. Він незвичайний, бо

передбачає, що ми здійснимо цікаву подорож. Нас чекають такі маршрути:

Маршрут 1. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна.

Маршрут 2. Державні символи України.

Маршрут 3. Народні символи держави.

Маршрут 4. Мій край – моя історія жива. (центральна дошка)

Маршрут 5. Народна скарбничка.

Маршрут 6. Поради Президентові України.

Маршрут 7. Пройди лабіринт.

ІV. Організація навчальної діяльності

То ж давайте розпочинати нашу подорож.

Маршрут 1. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна.

Учень.

Солов’їна пісня

Одна Батьківщина і двох не буває.

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде ніколи в житті.

Чи можна забути малому ту пісню,

Що мати співала, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають, співають в садах солов’ї.

І я припадаю до неї устами

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

М. Бакай

Учитель. Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і

живе. Кожен пишається своєю рідною країною. Наша держава – Україна,

суверенна і незалежна, демократична і правова.

 Що ж означає вислів «Україна – суверенна держава»? (Вона має право

самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та зовнішні справи.)

 А ще Україна – демократична. Це означає, що влада в ній належить

народові. Тільки народ може змінювати її основи – конституційний лад.

Робота в групах. Складання асоціативного грона

1 група «Батьківщина».

(Найкраща, найрідніша, наймиліша, найсвітліша, найчарівніша.)

2 група «Україна».

(Демократична, незалежна, правова, соборна, вільна.)

3 група «Рідний край».

(Батьківська хата, колискова, криниця, школа, друзі)

Маршрут 2. Державні символи України.

(Повідомлення учнів про державну символіку.)

Учень.

Прапор

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте –жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

З ним навіки є народом.

Українським в Україні.

Н. Поклад

Учень.

Герб

Наш герб – тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

Н. Поклад

Учень.

Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста…

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

Н. Поклад

(Звучить Державний Гімн України.)

Маршрут 3. Народні символи держави.

Учень-екскурсовод 1. Майже в усіх народів є улюблені рослини-

символи. У нас це верба, калина, барвінок. Про це говорить прислів’я: «Без

верби і калини нема України».

Калина – символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим

цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують

весільний коровай, оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок.

Учень-екскурсовод 2. Почувши слово «Україна», зразу ж уявляєш вербу

над водою, тополю в полі... Можливо, ви чули пісню «В кінці греблі шумлять

верби»? Окрім краси, верба дає багато користі. Вона, ніби позначка води на

землі. Тому й копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте.

Учень-екскурсовод 3.

Легенда про барвінок

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці,

бо та була у великій пошані серед людей. І тоді квітка звернулася до богині

Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Але богиня не

була всесильною – не могла вона нагородити рослину великою красою. Зате

дала їй назву «вінка», що означає «перемога». І відтоді люди почали вбачати в барвінкові цілющу силу, яка перемагає тяжкі недуги. За це люди подарували рослині свою любов.

Маршрут 4. Мій край – моя історія жива.

Учень-екскурсовод 1. На долю нашого народу випало багато героїчного

і водночас трагічного. Історія України – це історія народу, який протягом

багатьох століть боровся за свою незалежність. Мабуть, ніхто не уявляє

України без Запорозької Січі.

Згадаймо славні імена тих, хто віддав своє життя за щастя народу та

свободу: Дмитро Вишневецький – Байда, Петро Сагайдачний, Іван Сірко,

Богдан Хмельницький, Максим Залізняк, Іван Мазепа, Олекса Довбуш, Устим Кармелюк.(Учні тримають портрети героїв, по черзі називають їхні імена.)

Учень-екскурсовод 2. За кращу долю народу боролися відомі всьому

світові діячі культури: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Грушевський.

Учитель. Ви, молоде покоління нашої держави, повинні цінувати і

берегти велике та давнє прагнення наших пращурів – суверенність країни.

«Життя таке коротке. Поспішайте творити добро», – писав О. Довженко.

Творити добро – це будувати щасливе майбуття нашої держави. А щоб

Україна була завжди вільною, незалежною, потрібно наполегливо працювати

кожному з нас.

Маршрут 5. Народна скарбничка.

Робота в парах. (Доповнити прислів’я і пояснити їх зміст.)

Батьківщина – мати, … (умій за неї постояти.)

Людина без Вітчизни, … (як соловей без пісні.)

Добре тому, … (хто в своєму домі.)

Що країна, … (то родина.)

За рідний край … (життя віддай.)

Всюди добре, … (а вдома найкраще.)

Кожному мила … (рідна сторона.)

Маршрут 6. Поради Президентові України.

Учитель. Кожен громадянин держави може звернутися до Президента

України. Отже, у вас є сьогодні така нагода.

(Учні пишуть побажання Президентові України.)

Маршрут 7. Пройди лабіринт.

Учитель. На останньому маршруті ми підіб’ємо підсумки нашої

подорожі. Якщо правильно пройдете лабіринт, то прочитаєте уривок із поезії.

е,

в’

и,

й,

а.

а!

(Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай (закрита справа дошка)

Усе, що зветься Україна!)

V. Підсумки уроку.

Учитель. У І ст. н. е. римський державний діяч, філософ Цицерон на

публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя». Подумайте і дайте відповідь, продовживши речення «Для мене Україна – це …»

Метод «Незакінчене речення».

(Звучить запис пісні Н. Валевської «Моїй Україні»)

Учитель. Незалежність України дає можливість кожному з нас стати

справжнім господарем своєї землі. А для цього потрібно любити свою

Батьківщину, віддавати їй розум і серце.

Ви – юний цвіт нової України,

У ваші очі дивиться народ.

Верстати шлях вам суджено єдиний:

Під кольорами сонця й неба сині –

Сягнуть в житті небачених висот.

Список використаних джерел

1. Верховець В.М. Світочі України / В.М. Верховець. – Х.: «Торсінг

Плюс», 2010.

2. Години спілкування. 5-8 кл. – Х. : Видавнича група «Основа», 2013.

3. Гусак С.В. Легендарні постаті України / С.В. Гусак. – Х.: «Торсінг

Плюс», 2009.

4. Із народної криниці: [посібник для закладів освіти та культури] / автор-

упорядник Л.А. Сердунич. – Видавництво : Городок, 2011.

5. Кращі позакласні заходи. Учитель року. Вип. 2. / Укладач

Є.І. Науменко. – Х. : Видавнича група «Основа», 2008.

6. Попова О.А. Живлюще джерело. Кращі прислів’я та приказки

українського народу / О.А. Попова. – Донецьк: БАО, 2008.

Моя Україна

Учень: На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула

Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,

І чути співочі дівчат голоси, –

Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, над плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

День Збройних Сил України

Сценарій свята

Вед. 1. Доброго дня друзі, батьки, гості.

Вед. 2. Сьогодні ми зібралися тут, щоб привітати наших юних захисників

Вітчизни.

Вед. 1. Наші хлопці не ліниві

Вчитися всі хочуть.

Носять тільки всі відмінні бали,

А двійки не хочуть.

То ж за їхню добру працю

Ми їх всіх розважим

Та чимось уважим.

Вед. 2. То ж просимо вийти на сцену винуватців свята - майбутніх захисників

нашої Країни!

(виходять хлопці)

Вед. 1. А оскільки вони ще й заразом і захисники наших дівчат, то просимо

дівчат вийти також і подивитись на свою майбутню опору.

Вед. 2. А також подарувати свої привітання.

( виходять дівчатка)

1. Вкраїнська армія справляє нині свято,
Ми віддамо належне даті цій.
Тож вас, чоловіки, дозвольте привітати,
Хоч ви і не служили в ній.

2. Хоч і не носиш Ти мундира
Та знаю я ,що в важкий час,
Ти так як всі солдати світу
Врятуєш Батьківщину й нас!

3. Я вітаю діда, тата

З чоловічим справжнім святом!

Хто Вітчизну боронив -

Привітання заслужив!

4. Прадід мій пройшов війну -

Я вклоняюся йому.

В мирний час служив мій дід -

Захищав кордон, як слід!

5. Тато до армійських лав

Зовсім нещодавно став.

Відслужив належний рік

Як достойний чоловік.

6. Нині будем святкувати.

Дід почне розповідати,

Як у армії служив,

Всіх згадає, з ким дружив.

7. Прадід про війну розкаже,

Потайки сльозу змахне.

Фотографії покаже

І невесело зітхне…

8. Щось смішне про службу в війську

Пригадає тато звісно!

Всі ті спогади й байки

Буду слухать залюбки!

9. Треба швидше підростати

І професію обрати,

Щоб у армії служити

І Вітчизну боронити!

10. За нашу рідну Україну,
Що зберегли за всі віки -
Низький уклін і тричі “СЛАВА!”
Українські захисники!

Вед. 3. 6 грудня 1991 року Верховна Рада прийняла Закони “Про оборону

України” та “Про Збройні Сили України”. Тому саме ця дата увійшла

в історію сучасної Української держави як День Збройних Сил

України.

Вед. 4. Сьогодні на варті миру і спокою в нашій країні несуть службу тисячі

хлопців віком від 18 до 20 років.

Вед. 3. Вам зараз по 11 років, але час біжить швидко і незабаром прийде ваш

час змінити вартових спокою і миру в нашій державі.

Вед. 4. Дорогі друзі, давайте поміркуємо, яка доля спіткає наших хлопців в

армії:

(виходять дві дівчинки)
Вед. 5.   - Як ти думаєш, куди підуть служити наші хлопці?!
Вед. 6.   - Я думаю, що ________________ піде в сапери.
Вед. 5. - Чому?
Вед. 6.   - Тому, що на уроках він вміє зривати сміх.
Вед. 5. - А куди піде Андрій?
Вед. 6. - Він стане генералом.
Вед. 5. - Чому ти так вважаєш?
Вед. 6. - Ну як чому, він же староста класу!
Вед. 5. - А куди піде _____________ служити?
Вед. 6.   - Я думаю він піде на танкіста, бо дуже любить наїжджати.
Вед. 5. - Ну а ________________?
Вед. 6.    - Я думаю він буде прикордонником.
Вед. 5. - Я не розумію, який зв’язок між _______________ і кордоном?
Вед. 6.   - ________ добре історію знає і зможе відрізнити де свій, а де чужий.
Вед. 5. - Ну а ______________________________?
Вед. 6.   - А він стане бійцем стройбату, буде нам армію будувати.
Вед. 5. - А ____________ наш ___________________?
Вед. 6. - Ну цей буде в армійському оркесті на баяні грати.
Вед. 5. - А наш ____________лінується трішки.
Вед. 6. - І до армії піде він пішки!

Вед. 3. Це все, звичайно, жарти, але ми хочемо висловити сподівання, що

наші хлопці стануть надійною опорою, міцним замком кордонів нашої

квітучої України.

(пісня про Україну)

Вед. 4. Ми бачимо, що наші хлопці вже сповнені сил і оптимізму, і їм просто

нетерпиться показати себе і прийняти участь в тих випробовуваннях,

які ми їм підготували.

Вед. 3. А допоможуть нам оцінити силу, спритність і розум кожного гравця

по заслузі вельмишановане журі у складі:

Вед. 4. Журі займає свої місця, а ми запрошуємо хлопців уважно

послухати умови першого конкурсу.

1 конкурс

Вед.1. Перший наш конкурс має назву «Візитка».

Кожний учасник має себе представити і переконати журі, що саме він

є справжнім генералом. Отже, просимо починати учасника №1.

(конкурс)

2 конкурс

Вед.2. Слідуючий наш конкурс має назву “Лівоооо…руч!!!”

Хлопці мають вишикуватись у шеренгу. По команді ведучого, вони

мають різко (рівнятися) повертатися у той бік, у який накаже ведучий.

Ця гра на координацію і реакцію. Чому на реакцію? Тому що ведучий не просто буде давати команди, а затягувати слова, акцентуючи на останню частину команди “…руч”. Тобто: “ЛівоооооооооооооРУЧ!”, “ПравооооооооооооРУЧ!”. І тільки на “…РУЧ” ви маєте повертатися.

Хто повернувся останнім, чи не в той бік – виходить з гри. І так поки не залишиться один хлопець з шеренги. Він переможець.

Журі можна запропонувати таку схему оцінювання: перший вибув – 1 бал, останній – 9 балів.

(конкурс)

Вед.1. Журі працює, а ми пропонуємо нашим хлопцям трішки відпочити.

Вед.2. Зустрічайте наших клоунів.

(цирковий номер «Клоуни»)

3 конкурс

Вед.3. Ви бачили, які спортивні наші дівчата. А зараз ми побачимо, чим ви

зможете відповісти.

Вед.4. Наступний наш конкурс “Смуга з перепонами”. Це будуть стрибки

у мішках. Починаємо стрибати по команді, а журі уважно слідкує і

визначає переможця.

(конкурс)

4 конкурс

Вед.3. Настав час наступного конкурсу, який має назву «Вихована людина».

Хлопці знову мають вишикуватись у шеренгу і по черзі називати слова

Які характеризують виховану людину. Той учасник, який не знає

більше слів, вибуває з гри (сідає на місце). І так до останнього гравці.

Вед.4. Журі пропонуємо таку схему оцінювання: скільки слів назвали –

Стільки балів заробили.

(конкурс)

Вед.3. Журі працює, а ми насолоджуємося удовими голосами наших дівчат.

(пісня «Дощик»)

5 конкурс

Вед.1.Ви чули, як гарно співають наші дівчата, а це ж не просто так. У них

добре розвинута грудна клітка, вони в хорошій спортивній формі. А як

справи у вас зараз ми дізнаємося.

Вед.2. Наступний наш конкурс «Надути кульку». Хлопці по команді

починають надувати кульки, поки вони не лопнуть. Перемагає той, у

кого першого лопне.

(конкурс)

6 конкурс

Вед.1. А зараз ми перевіримо наших хлопців на спритність, вправність та

охайність.

Вед.2. Наступний наш конкурс має назву “Одягаємось по свистку на час”.

Хлопці мають вишикуватись шеренгою. Перед ними стоять стільчики,

на яких мають лежати наступний одяг:

- шкарпетки хлопця

- сорочка хлопця

- піджак чи кофтинка, яку потрібно застібнути, а не просто одягти

- під стільчиком – черевички.

По свистку хлопці починають одягатись. Хто встигне першим, той і

переможець

Вед. 1. Журі важливо звернути увагу на акуратність. Сорочка має бути

застібнута, заправлена в штанці. Черевички зашнуровані, піджачок –

застібнутий. Адже український солдат має бути охайним.

(конкурс)

Вед. 2. Журі працює, а до вашої уваги танець «Полонез».

(танець)

7 конкурс

Вед. 3. Насправді солдатська служба не така вже й легка. Можуть трапитися

різні ситуації. Не виключено, що їм прийдеться розмовляти мовою

жестів, міміки та очима. Ми, звичайно, впевнені, що наші хлопці

з легкістю справляться з цим завданням, але хотілося б перевірити.

Вед. 4 . Тому наступний наш конкурс полягає в тому, що кожний учасник по

черзі має тільки за допомогою жестів та міміки показати нам

запропоноване слово.

(конкурс)

8 конкурс

Вед.3. Наступний наш конкурс має назву “Черговий кухар”. Український

солдат має бути ситим і нагодованим добре. Для цього кожен з них

може бути черговим по кухні. А своїх однополківців треба нагодувати

швидко і смачно. Зараз ми будемо перевіряти, яким буде солдат –

голодним чи ситим – якщо ви його годуватимете.

Вед.4. Цей конкурс на швидкість. Кожний учасник за допомогою ложки має

перенести яблуко, але складність у тому, що ложка має бути в зубах.

(конкурс)

Вед. 3. Журі працює. А хлопці відпочивають і насолоджуються чудовим

співом Ярощук Анастасії. (пісня)

Вед. 1. Напевно наші хлопці ще не задумувалися над тим, в яких військах

їм хотілося б служити. Можливо наступний наш конкурс допоможе

їм в цьому.

9 конкурс

Вед.2. Наступний наш конкурс має назву «Вправний зв’язківець». Зв'язок

зник, виявилося, що на лінії обрив. Тому зараз наші хлопці мають

швидко відновити зв'язок. (роздаємо мотузки)

Дівчатка допоможуть нам у проведенні цього конкурсу. Ваше

завдання як найшвидше змотати провід.

(конкурс)

Вед. 1. Щось мені здається, що питання, в яких військах вони будуть

служити, наших хлопців не дуже хвилює. Їх більше турбує, чи будуть

там дискотеки. А от питання, чи вміють вони гарно танцювати, вже

хвилює нас.

10 конкурс

Вед.2. Тому наступний наш конкурс так і називається «Солдат в

самоволці». Ми хочемо, щоб наші хлопці затанцювали вальс. Журі

просимо звернути увагу не тільки на танець, але і як було запрошено

дівчину до танцю, як повів себе хлопець після закінчення музики.

(танець-конкурс)

Вед. 3. Я думаю, що ми вже достатньо дізналися про наших хлопців, тому

просимо журі підвести остаточні результати і назвати ім’я хлопця,

який одержить почесне звання Генерал класу.

Вед. 4. А вам, хлопці, ми хочемо сказати, щоб ви ні в якому разі не

засмучувалися. Для нас ви всі Генерали.

Всі. Веселі, спритні, розумні, охайні, виховані, спортивні, уважні (по черзі)

Справжні Генерали (разом)

(даримо подарунки)

(Всі разом співаємо пісню «Веселкова»)

(журі підводить підсумки)

На наступний день можна зробити стінгазету, куди повісити його фото і написати – Генерал класу – ім’я хлопця.

В кінці підрахунку голосів і оголошення – хто з хлопців генерал класу,

дівчата та хлопці вишиковуються півколом і читають наступний вірш (по рядку кожний):

Що то, люди за країна -

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов’їна -

Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна

Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім’я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина -

(всі хором) Наша ненька – Україна!

Свято матері

1 ведучий:
“Яке найкраще слово в світі?” —
Раз мудрий хтось питав людей.
“Здоров’я”, — відповів так хворий.
“Ні! Молодість!” — сказав старий.

2 ведучий:
“Найкраще — хліб!” — жебрак говорить,
“Побіда”, — відповів стрілець.
“Найкраще — воля!” — рік невільник.
“Ні, правда!” — обставав мудрець.

1 ведучий:

Аж тут з куточка обізвався
Сирітка, ще малий хлопчак:
“Найкраще в світі слово “Мама!”
І всі сказали: “Мама! Так”.

2 ведучий:
Мама, мамочка, матуся... Скільки ніжності, тепла і любові у цьому слові, що називає людину, яка для всіх найближча, найдорожча, найрідніша.
У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, теплий весняний вітер приносить свято Матері.
1 ведучий:
У кожній країні свято Матері відзначають давно. Щасливі ми, що воно прийшло, нарешті, і на нашу землю. Хай вічно живуть наші мами, а ми, діти, завжди залишатимемося перед ними в боргу.

2 ведучий:
Мама — основа всіх основ. Вона народжує і виховує дитину, плекає, оберігає від біди і горя. Мама турбується увесь вік за дитину, проймається її болем на відстані.

На сцену виходить гурт дітей, вони сідають на лавочках і починають розмову між собою.

Ольга. А що ви приготували на свято для мами?

Ірина. Я намалювала для мами квіти, бо вона дуже любить квіти.

Ксеня. Я — аплікацію з кольорового паперу зробила і вийшла у мене ціла картина.

Дмитрик. Ая вірш написав і розкажу його для мами на святі.

Сергій. Я тільки пісню вивчив, але мама буде рада, бо дуже любить, як я співаю. Ми з нею часто удвох співаємо.

Роман. А ми з сестричкою вирішили обід приготувати, щоб мамі догодити.

Настя. Правильно, кожен готує для мами подарунок. Бо яке ж то свято без подарунка? Мама для кожної дитини найрідніша, найдорожча, найкраща і найкрасивіша. Бо вона нам дала життя.

Сергій. Так! Ти, Насточко, правильно говориш. Це велике щастя жити на білому світі, а мами нам подарували щастя жити.

Роман. А звідки взялося таке свято, хто його придумав?

Ірина. Свято придумують люди, а хто ж?

Ксеня. А нащо?

Дмитро. Ну, це для того, щоб у такий день по-особливому привітати дорогу людину. Бо ж у кожного на Землі є мати.

Ксеня. То хай би кожного дня і вітали, а то тільки у свято.

Дмитро. Ну, Ксеню, таке скажеш! Ти ж сама розумієш, що кожного дня люди дуже зайняті роботою, власними справами, всі поспішають, нема коли вгору глянути. Ось ти йдеш до школи, мама з татом — на роботу, хіба встигаєте вітати один одного?

Ксеня. Я маму кожного дня цілую, як іду до школи, а мама мене.

Ірина. У свято люди мають змогу відпочити, сказати один одному багато теплих слів, поспівати пісень, потанцювати... поспілкуватись і не поспішати.

Ольга. Свято Матері почали люди відзначати не так уже й давно. А було це так. Анна Джарвіс, аналізуючи духовний стан у суспільстві, в якому панували зневіра, спустошення, занепад, безлад, розпуста, вирішила повернути людей до моральних ідеалів, де б запанували Надія, Віра і Любов. Тому вона у 1910 році запропонувала Свято Матері у Фінляндії. Бо мати — найрідніша людина для кожного, від матері починається життя. Люди з радістю підтримали її і почали відзначати це свято у багатьох країнах світу: у Швеції, Норвегії, в Німеччині, Чехії, Словаччині, Данії. А в 1928 році українки з діаспори в Канаді теж почали святкувати День Матері. І лише після цього свято прийшло в Україну і гарно прижилось. Та вже у 1939 році його, на жаль, заборонили відзначати. І лише тепер, у наші дні, коли Україна здобула незалежність, до нас знову прийшло це чудове свято. Щоб повернути людям у їхні серця любов і доброту, ласку і тепло, милосердя і світло. Бо від матері у народу його коріння і життя. Тому ми сьогодні і відзначаємо свято Матері, щоб кожна мати відчула любов і ніжність, доброту і ласку своїх синів і дочок.

Сергій. От тому і свято потрібне, щоб висловити любов і вдячність мамі.

Говорить старша дівчинка, яка вже давно підійшла, але її не помічали.

Старша дівчинка. От я слухаю вас і думаю, звідки ви так багато знаєте?

Ольга. А нам учителька розказувала.

Старша дівчинка. Звісно, вчителька. А от ви мені скажіть, якими лагідними словами ви називаєте свою маму?

Діти. Мама, мамуся, матуся, матінка, матусенька, ненька.

Ірина. Ми навіть пісню таку знаємо про чарівні звертання, можемо заспівати!

Старша дівчинка. То заспівайте!

Виконується пісня Прекрасні звертання.

Старша дівчинка. А ще знаєте пісні про маму? Заспівайте, бо гарно у вас виходить.

Звучить пісня “Мати, наша мати”.

3 ведучий:
Слово “мама” росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить по голівці рідна рука. Зі звуку-сльозинки народжується на світ святе слово “мама”, яке вимовляє дитина. Але цю мить не вловити, як і не вловити того дня, коли вперше над колискою нахилилась мати. Це мить і це вічність, бо мама живе з нами вічно.
4 ведучий:
Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту.
Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла,
Нічого не треба, нічого не хочу від світу,
Лишень аби мати на білому світі була.
3 ведучий:
Я часто ночами згадую знов
Дитинства сполохану казку.
Спасибі вам, мамо.
Спасибі вам, мамо, за вічну любов
І щедру незміряну ласку.
4 ведучий:
Схилялось над ліжком привітне чоло,
Дрімали натомлені очі...
Спасибі вам, мамо, спасибі вам, мамо,
За ваше тепло
І довгі недоспані ночі.
3 ведучий:
Нагороджений я любов’ю —
Хай святиться повік ім’я!
Зичу доброго вам здоров’я,
Берегине, нене моя!
4 ведучий:
“Мама” — це перше слово немовляти.
“Мама” — це останнє слово вмираючого на полі бою солдата.
“Мама” — це горнятко теплого молока, це запашний шматок пшеничного хліба, це і розповідь про предків, це і мамина наука: “Будь добрим до людей, і люди будуть добрі до тебе”.

УЧЕНИЦЯ РОЗКАЗУЄ ВІРШ
Є немало мам на світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша,
Хто така? Скажу вам я —
Рідна матінка моя.

Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.

Можна пройти крізь пустелі і хащі...
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!

І коли згрубіла ваша мова,
Їй здобудьте ласку із грудей,
Бережіть її від злого слова,
Бо найглибші рани від дітей.

Мати піде, в серці лишить рану
— Всохне корінь твій і верховіть.
— Заклинаю: бережіте маму!
Діти світу, матір бережіть!

Найдороща в світі людина
Картина І

(Кімната будинку. Сидить хлопець, який недбало читає книжку. Збоку сидить дівчина, також читає).

Тарас: (кидаючи книжку)
Ненавиджу книжки! І хто придумав те навчання?!

Марійка: (подаючи книжку)
Тарасе, ну чому ти ніяк не можеш зосередитись, щоб почитати?

Тарас: (знову кидає книжку)
Ненавиджу!

Мама: (здалеку)
Діти! Тарасику, Марійка, вже пізно, ідіть спати, бо завтра раненько до школи.

Марійка:
Добре мамо, ми вже йдем.

Тарас:
Я не хочу спати, я вже великий, щоб так рано лягати!

Мама: (вийшовши на сцену)
Ти завжди мені перечиш, сину. Ніколи не допоможеш мені. Та й в науці добряче відстаєш. А я, Тарасику, хочу для тебе тільки добра. Ох, якби був живий ваш тато, щоб він сказав? (починає плакати).

Марійка:
Не треба мамо. (обнімає маму, обоє помалу виходять)

Тарас:
А я не збираюся бути в майбутньому великим ученим… щоб зробити якесь відкриття. Для цього є інші. А я читати-писати вмію, рахувати теж — проживу якось, навіть якби прийшлось самому — без вас, мамо, та ваших настанов.

(Витягує з-за себе рогатку і починає майструвати. Через деякий час засинає. Під час сну підходять до нього два нечистих).

І до ІІ:
Ну він і молодець. Завжди говорить точно тільки те, що ми йому підказуємо на вухо.

ІІ:
Так, так, вже скоро він буде підкорятися нам і нашим наказам.

(Тарас прокидається)

Тарас:
Ой що це? Хто ви такі?!

І:
Ми твої друзі. Хочемо завжди так робити, щоб тобі було добре, Тарасику.

ІІ:
Так, так, добре. Це ми тобі порадили, щоб ти не слухав мами.

І:
Ти вже великий і сам знаєш, що робити, якщо хочеш — можеш навіть попробувати закурити (подає цигарки).

ІІ:
В твому віці вже багато хто палить цигарки і це приємно…

Тарас: (спочатку бере… вагається, потім кидає на землю).
Ні! Моя мама каже, що це погано і шкодить здоров’ю.

І:
Твоя мама не знає. А ти ж не хочеш бути маминим синком.

Тарас:
Ні. Забирайтеся геть, ой мамо! (з протилежної сторони сцени виходить ангел та відганяє нечистих). Дякую тобі. А ти хто є?

Ангел:
Кожна людина має свого ангела Хоронителя. Я є якраз твоїм, Тарасе, і завжди охороняю тебе від злого.

Тарас:
Але я є поганий і ніколи не молюся до тебе.

Ангел:
Ти забуваєш, що за тебе щодня і навіть щогодини молиться твоя мама, яка тебе дуже любить.

Тарас:
Моя мама… я її так ображаю… я вже цього ніколи не буду робити.

Ангел:
Мусиш її перепросити за це.

Тарас:
Так, обов’язково… Придумав, завтра є її свято, тому я піду зараз вночі у ліс та принесу їй гарний букет квітів.

Ангел:
Якщо ти твердо вирішив і не боїшся, то я буду оберігати тебе, Тарасе.

(Виходять. До кімнати заходить мама).

Мама:
Тарасе, ти вже спиш? Ой де він…?! І куртки немає, а кругом нашої хати ліс…

Марійка: (вбігає)
Мамо, що сталось, а де Тарас?

Мама:
Не знаю. Він напевне образивсь дуже і сам пішов кудись у ліс… Я йду його шукати.

Марійка:
Я з вами.

Мама:
Добре, ходім, обом не так страшно буде. (виходять)

Картина ІІ

(Події відбуваються в лісі. Темно, того ж характеру музика. Виходить Тарас дуже обережно. За ним ангел, який, побачивши нечистих, відганяє їх. На галявині сидить хлопець з букетом квітів.)

Тарас:
Страшно тут. (побачивши хлопця) А ти що тут робиш? Також за квітами для своєї мами на свято?

Юнак:
Ні, я не маю мами, я сирота. А квіти, я так, сам собі назбирав.

Тарас:
Дивно, а я думав ти також свою маму образив і хочеш її перепросити.

Юнак:
О ні! Якби я мав маму, я їй ніколи-ніколи не зробив би нічого поганого. Я б її любив понад усе на світі. Завжди б її слухав у всьому, але якби я мав маму… Я її не маю. (плаче).

Тарас:
Ну чого ти? Знаєш, моя мама часто мені казала, що кожен з нас має ще одну маму, яка нас також дуже любить. Є завжди біля нас та нам допомагає.

Юнак:
Правда! А де вона? Як вона називається? Як виглядає?

Тарас:
Вона називається Марія і є Божою Матір’ю. Ось я маю її образок (показує). Бачиш?

Юнак:
Так, яка вона гарна, але… вона вже когось має на руках. Чи захоче вона мене?

Тарас:
Захоче! Бо вона є Матір’ю усіх на землі.

Юнак:
Я знаю, де вона є! У церкві! Я бачив! Я йду туди, щоб привітати її зі святом. Занесу їй квітів, але половину букету я даю тобі для твоєї мами. Привітай її.

Тарас:
Дякую.

Юнак: (виходячи)
Я маю маму, яке щастя!

Тарас:
Ну от і добре, я вже маю квіти. Тепер і мені треба повертатися додому.

(З протилежної сторони сцени виходить мама з Марійкою.)

Мама: (Побачивши)
Тарасе, синку, от ти де!

Тарас:
Мамо, дорогенька, пробачте мені за всі прикрості. Я вже більше ніколи-ніколи не буду, бо зрозумів, хто є найдорожчою в світі людиною, яку потрібно шанувати і любити… Ці квіти я приніс для вас, ненько.

Мама:
Дякую, але найкращим дарунком для мене є ви, Тарасику і Марійко. Чи ви слухняні, чи ні, та я завжди буду вас любити.

Марійка:
Я так і знала, що все скінчиться добре, бо по дорозі ми молилися вервичку до Божої Матері.

Тарас:
Так, це її заслуга і нашої мами.

(всі учасники виходять на сцену і кланяються глядачам)

5 ведучий:
Немає кращої любові, як любов материнська, бо всі любові цвітуть і перецвітають, а любов материнська вічна, вона вічно пестить і гріє серця своїх дітей. Ось послухайте одну з легенд про материнську любов.

6 ведучий:
Легенда про матір
Колись дуже давно, на узбережжі чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувались польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які закінчувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив сам цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії. «- Хоч як люди хваляться своєю силою, а мене бояться, ніхто не пускає стріл в мій бік». Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік нептуна три стріли. «- Я вас поховаю у морській безодні,» - заревів Нептун. Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Юнаки стали такими дужими, що могли вистояти навіть під ударом величезної хвилі. а матері, що віддали свої сили дітям, стали слабкими.
«- Ти бачив коли-небудь слабких, немічних жінок? Якщо зустрінеш їх, не посміхайся. то вони віддали свої сили своїм дітям».
Розлючений Нептун вигукнув: «- Хай вони вистояли проти мене на березі, але в морі я порву їм руки.» Жінки знову зажурилися. Раптом на поверхню води вийшли дочки морського царя. Вони, як і їхній батько, були некрасиві.
«- Жінки, віддайте нам свою красу, ми врятуємо ваших синів. З морської трави сплетемо для них жили, і руки у них будуть такі ж сильні, як у нашого батька». Жінки погодились.
«- Якщо ти побачиш десь некрасиву жінку, не смійся, не відвертайся. знай: вона пожертвувала своєю красою заради дітей.»
Коли цар Нептун дізнався про вчинок своїх доньок, він страшенно розгнівався і перетворив їх у чайок. Ти чув, як плачуть чайки над морем? Це вони просяться додому, але жорстокий батько не пускає їх. а моряки на чайок дивляться - не надивляться. тому що вони носять красу їхніх матерів.От, нарешті, юнаки, ставши сильними, вийшли в море. Вийшли та й не повернулися. Голосно зареготав Нептун: «- Не діждатися вам своїх синів. Вони заблукали. забули, бо у морі немає доріг. Тоді матері вигукнули:
«- Хай у наших очах буде менше світла, але хай над землею яскравіше світяться зорі, щоб сини наші знайшли дорогу до рідних берегів».
Тільки-но матері сказали це, як у небі яскраво-яскраво засіяли зірки…
Ось яка сила материнської любові! Пам’ятайте цю легенду! В ній сказано так багато!

Ведучий 5.
Материнство — це нескінченність людського роду. Кожна мати, народжуючи дитину, сподівається, що вона буде кращою за неї, тому намагається передати їй свої знання і вміння.

Мама! Найдорожче слово в світі!
Де б не був ти, що б ти не робив,
Та вона твій шлях завжди освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.

В дні сумні та в дні на щастя щедрі
Мама буде у житті твоїм,
Тож живи, як мама, щиро й чесно,
І, як мама, лиш добро твори.

Ведучий 6.
Це один із тисячі віршів, присвячених поетами матерям. Найніжніші, найсокровенніші, найкращі слова ми бережемо в своїй душі для мами.
Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від ласки і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої від безсонних ночей і незімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов.
Немає нічого святішого і безкорисливішого, ніж любов матері.

5-й ведучий.
А ось що діється з деякими дітьми, коли мама просто на роботі.

Сценка «обоє хороші»

1-й учень.
Страшенно хочу їсти. а на плиті борщ холодний, навіть жир застиг. і котлети також холодні. вип’ю поки склянку компоту, смакота! Ой, ще сильніше їсти хочеться! хоч би хто-не-будь прийшов!

(вбігає хлопчик).

1-й учень.
От і добре, що ти прийшов. зараз і пообідаємо!

2-й учень.
А ти розігрів обід?

1-й учень.
Ні.

2-й учень.
Так чого ж ти радієш?

1-й учень.
А я думав, що ти розігрієш.

2- й учень.
Що ти, друже, я наробився, як віл! У нас була контрольна, а потім я ще чергував.

1-й учень.
Що ж робити? Дуже їсти хочеться!

2-й учень.
І мені хочеться. Ось прийде з роботи мама і нагодує нас.
(входить матір з тяжкими сумками в руках).

1-й учень.
Мама! Мама прийшла! От тепер ми пообідаємо!
2-й учень.
Погано нам без мами. а з мамою так добре.

(виконується танок).

Ведучий 5: Мама і дитина – єдине, нероздільне .Скільки ніжності в очах матері , скільки радості й тривоги за майбутнє своєї дитини.

Ведучий 6: Для наших мам ми назавжди залишаємося єдиними і неповторними. Для вас, дорогенькі матусі, звучить ця пісня.

(виконується пісня)

Ведучий 7: Коротке слово - мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно в собі! Усе життя із серця б’є великим невичерпним джерелом безкорисна любов до своїх дітей.

Ведучий 8: Усе її життя – це безмежна любов і самопожертва , пробачення провин. Мама створена з добра і любові, …

Ведучий 7:…з терпіння і великої мудрості. ЇЇ золоті руки можуть виконати будь-яку роботу.

Ведучий 8: Ким тільки не може бути мама! Та головне , що усе це вона робить з великою радістю для своїх діток, не чекаючи нагороди.

Інсценізація «Рахунок для мами»

Автор: Богданчик сидить за столом і щось старанно записує у зошит.

Мама: Що ти пишеш, сину?

Богдан: Рахунок для тебе.

Мама: Цікаво, цікаво! (хоче підглянути)

Богдан: Побачиш, коли я допишу.

Автор: Хлопчина списав цілий листок , простягнув його мамі і вона почала його читати.

Мама: (читає) Рахунок для мами Богдана, який зробив деяку роботу по господарству і хоче отримати за це певну суму грошей, а саме:

2 рази приніс молоко – 30 коп.

4 рази прибрав у кімнаті – 90 коп.

2 рази помив посуд – 60 коп.

5 разів почистив взуття - 95коп.

3 рази допомагав накривати на стіл – 80 коп.

Це разом – 3 грн..55 коп.

Автор: Мати уважно прочитала цей дивний рахунок, взяла олівець і сказала:

Мама: Я напишу тобі свій рахунок.

Богдан: Твій рахунок?

Мама: Так, невеличкий .

Богдан: Ну, добре , почекаю.

Автор: Мама не довго сиділа над своїм рахунком справилася дуже швидко і віддала синові.

Учень (читає)

Рахунок Галини Віталіївни синові Богданчику:

12 років для тебе варила їсти – 0 грн. 0 коп.

12 років для тебе прала – 0 грн.0 коп.

50 штанів і курток , сорочок зашила – 0грн.0 коп.

100 ночей просиділа біля тебе, коли ти хворів – 0 грн.0 коп.

Усе разом – 0 грн.0 коп.

Автор: Хлопець уважно прочитав мамин рахунок і був здивований:

Богдан: Але, мамо, чому ти скрізь написала 0 грн. 0 коп..?

Мама: Тому що мати для своєї дитини все робить просто так. Але , якщо ти хочеш , я можу тобі дати ті 3 грн. 50 коп. які ти заслужив.

Автор: Богданчик підхопився зі свого місця, підбіг до матері , обняв її. і сказав:

Богдан: Ні, ні, мамо… Я не хочу жодної копійки…Прости мені…Я все зрозумів.

Автор: Мама поцілувала сина. Вона ж його любила більше всіх на світі.

Ведучий 7.
Велика любов до мами знайшла відображення у великій кількості звертань до неї: “мама”, “матінка”, “неня”, “ненька”, “матуся”, “мамуся”, “мамочка” — часто зі словами “рідна”, “рідненька”.

Ведучий 8.
А ось як у прислів’я увійшов образ мами:
Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
Нема того краму, щоб купити маму.
Матері ні купити, ні заслужити.
Добре й неньці, як дитина в славі.
Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.

Ведучий 7. А зараз ми хочемо трішки розважити наших мам.
Ведучий 8. Тому запрошуємо на сцену рішучих, сміливих, азартних – наших мам.

(коли мами вийшли (5-6 чол.), запрошуємо дітей)
Ведучий 7. Тепер просимо приєднатися до них їхні чада.
Ведучий 8. Умови конкурсу такі. Діти та батьки стають навпроти один одного і по черзі - спочатку діти, потім батьки – говорять один одному теплі, ласкаві слова. У кого запас слів закінчується – та пара вибуває. Повторюватися не можна. (проходить конкурс)

Ведучий 7. Для слідуючого конкурсу ми просимо пройти на сцену 5 мам хлопчиків.

Ведучий 8. Запрошуємо на сцену наших помічниць.

Ведучий 7. Ви вже, мабуть, зрозуміли, що ваше завдання – заплести цих красунь якнайшвидше і якомога красивіше. (проходить конкурс)

Ведучий 8. Для проведення слідуючого конкурсу ми просимо пройти на сцену 5 мам дівчаток.

Ведучий 7. Тепер запрошуємо на сцену наших помічників.

Ведучий 8. Завдання мамам – якнайшвидше і якомога красивіше зав’язати галстук. (проходить конкурс)

Ведучий 7. Дякуємо за активність і, як винагорода, даруємо цей чудовий номер.

(акробатичний номер)

9 ведучий:
Слово «мати» - вічне і неповторне, як світ. уже дві тисячі років, як воно освятилось ласкою неба. Велика жінка від духа святого народила сина божого. своєю добротою, покорою, святістю вознеслася над нами божа матір Марія, щоб заступитися за нас, щоб просити сина свого простити наші провини.

10-ий ведучий:
В одній легенді розповідається, як Ісуса Христа запитали, що є найбільшим Божим шедевром або творивом, то Він, звівши догори очі, відповів: “Це серце! Це перш за все серце матері, переповнене любов’ю до всіх”.

9-ий ведучий:
Серце Пресвятої Богородиці опікується нами, своїми дітьми. Вона є завжди біля нас, з нами, для нас.

10-ий ведучий:
Відблиском Небесної Неньки-Богородиці для нас є наша земна мати.

9-ий ведучий:
Вона була нашою першою вчителькою і дорадницею. Вона першою навичла нас любити ближніх. Любов нашої мами, її опіка і жертва ніколи не маліють, тільки завжди скріпляються.

10-ий ведучий:
Як багато в твому серці, дорога матусю, від серця Богородиці! Які дуже схожі ви між собою!

(дівчинка і хлопчик із запаленими свічками проходять до образу божої матері).

Хлопчик.
О, мати божа, благослови наш любий,
рідний дім і всіх, хто проживає у ньому.

Дівчинка.
І неньку нашу, і зелений гай,
народ наш рідний і милий край.

Хлопчик.

Як сонце світить і гріє,
сяє, сяє з небес
твій погляд, діво Маріє,
діво, княгине чудес!

Дівчинка.
Як гожа і свіжа рожа,
що роси живучі п ‘є,
так живить, матінко божа,
благословення твоє.

вірш «Сповідь сина»

Є в мене найкраща на світі матуся,
за неї до тебе, пречиста, молюся,
молюся устами, молюся серденьком,
до тебе, небесна ісусова ненько.

Благаю у тебе щирими словами
опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,
даруй їй здоров’я, рукам подай силу,
щоб вивела діток у світ та й у люди,
щоб нами раділа, пишалась усюди:
за це я складаю в молитві долоні
до тебе, царице, на сонячнім троні.

11 ведучий: Сьогодні, як дві тисячі років тому на горі Голгофі, стоїть мати і молиться, просить у Господа благословення для своєї дитини.

Матері одна за одною промовляють слова молитви:

- Пошли , Боже, нашим дітям щастя, здоров’я , милосердя й добра.

- Світлого розуму й мудрості у житті.

- Навчи їх завжди бути слухняними.

- Бережи наших діток від всякого гріха у цьому світі.

- Віри , любові й надії пошли, Боже!

- Благослови , Господи, їхнє життя!

12 ведучий.
Всемилосердний боже! Дякуємо тобі за наших батьків та за все добре, що ти нам дав через них. Вони виховують нас, навчають любити твої святі заповіді. Тож нехай вас, любі батьки, благословить господь добром, здоров’ям, довгим і щасливим життям.

11 ведучий:
Хай з нами по житті крокує материнська мудрість, наснага, доброта і щирість. адже все у світі розпочинається з матері.

(виходять дітиз подарунками, стають на сцені і співають пісню, двоє танцює ).

12 ведучий.
Ще раз низько вклоняємось вам, милі, дорогі наші мами, любі бабусі!

11 ведучий.
Вам і тільки вам усі квіти, що принесли ми сьогодні на ваше свято.

(діти вручають квіти та виготовлені власними руками подарунки).

(лунає композиція, діти вручають подарунки, танцюють вальс).

12 ведучий.
Ніщо не вічне, тільки матері
уже - й тоді, як нікому стрічати,
допоки сонце сяє нам вгорі,
у кожного живе у серці мати.

11ведучий.
Шановні матері, вчителі.
щиро щастя вам бажаєм
і усіх вас радісно вітаєм
із весняним святом.

10 ведучий.
Всякого добра вам засилаєм,
дай вам боже святкувати,
в щасті довгі роки жити
та на вічне царство заслужити.

Разом
Усіх земних, небесних благ
на многії літа.

Дякуємо за увагу.

Блог Лесик Алли Борисівни - вчителя математики Полонської ЗОШ І-ІІІ ст. №7

Сторінки

Виховна робота

Немає коментарів:

Дописати коментар

Корисні сайти

ЧАСТО КОРИСТУЮСЬ