PISA (PROGRAMME FOR INTERNATIONAL STUDENT ASSESSMENT)

 2018 року Україна вперше візьме участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів PISA, що проводиться під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

 Дослідження проводиться раз на три роки й спрямоване на оцінювання систем освіти в різних країнах світу на підставі тестування 15-річних учнів. Україна долучається до більш ніж 80-ти країн, що беруть участь у PISA – 2018.

        Програму було започатковано в 1997 році Організацією з                                                                            економічного співробітництва та розвитку (OECР).

         Метою програми є визначення тенденцій у результатах освітніх програм                          різних країн; чинників, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів у світі.

Детальну інформацію про PISA – рамкові матеріали, зразки завдань попередніх циклів, новини про стан підготовки до проведення дослідження в Україні – розміщено на офіційному сайті Програми в Україні: pisa.testportal.gov.ua.

PISA-2018

(Слайд 1)

(Слайд 2) У 2018 році Україна вперше долучиться до Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA. Проект PISA має декілька структурних рівнів. Контролює проект Секретаріат Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), який знаходиться в Парижі. Особливості політики проекту визначаються Головуючою Радою PISA (PISA Governing Board, PGB), яка складається з делегатів ОЕСР і країн-учасниць дослідження. Члени Головуючої ради зустрічаються двічі на рік. PISA заснована на ідеях тісного міжнародного співробітництва професіоналів у галузі освіти. Кожна країна створює Національний центр PISA, призначається також Національний координатор програми (NPM), обов’язком якого є координування усієї діяльності, пов’язаної з проектом у межах країни.   Програма має на меті порівняти освітні системи близько 80 країн світу через вимірювання компетентностей учнів із читання, математики та природничих дисциплін,  прямо не пов’язаних з оволодінням шкільними програмами.

(Слайд 3)  Проект PISA проводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року. У тестуванні  беруть участь 15-річні учні, які навчаються не нижче, ніж у сьомому класі. Саме такий вік учасників тестування був обраний з огляду на те, що в більшості країн-учасниць саме в цьому віці учні закінчують основну школу, і вимоги до учнів у цих країнах не надто відрізняються.

(Слайд 4) PISA є унікальним дослідженням, оскільки воно зосереджується на здатності до використання своїх знань і умінь у реальних життєвих ситуаціях.        Ключові особливості, що зумовили розвиток PISA такі:

•        Спрямованість на освітню політику. Дослідження дозволяє поєднати інформацію про навчальні здобутки учасників тестування з даними про самих учасників тестування, і факторами, які впливають на процес навчання. Таким чином, можна отримати низку характеристик, які свідчитимуть якість системи освіти.

•        Інноваційна концепція грамотності передбачає здатність учасника тестування використовувати власні знань і уміння з провідних предметних галузей, аналізувати, робити умовиводи тощо в процесі розв’язання та інтерпретації певних життєвих проблем.

•        Відповідність до ідеї навчання упродовж життя. У дослідженні визначаються не лише компетенції людини, але й їхня навчальна мотивація, віра в себе, дотримання певних стратегій  навчання.

•        Регулярність. Дослідження проводиться кожні 3 роки, що дозволяє країнам здійснювати моніторинг якості освіти, з’ясовувати динаміку зміни певних показників якості освіти.

•        Значна кількість країн-учасниць. У дослідженні 2018 року буде брати участь близько 80 країн.

 Дослідження, проведені в Австралії, Канаді та Данії показали значний зв’язок між результатами PISA-2000 і даними про продовження навчання цими учасниками. Наприклад, учасники з Канади, які в 2000 році отримали рівень «5» за читацьку грамотність мали в 16 разів більше шансів вступити до вищих навчальних закладів, аніж ті учасники, які отримали рівень «1». PISA – найбільш широке і найбільш строге міжнародне дослідження, яке збирає інформацію про учасників тестування, їх сім’ї, фактори, що впливають на якість освіти і можуть пояснити різницю в отриманих результатах.

(Слайд 5)  Дослідження має на меті визначити, наскільки в учнів розвинена здатність:

– до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів, з якими вони матимуть справу в повсякденному житті;
– до використання знань і умінь з математики у подоланні різноманітних життєвих викликів і проблем, пов’язаних із математикою;
– до використання знань і умінь з природничих наук для розв’язання різноманітних життєвих проблем, пов’язаних із певними науковими ситуаціями.
Варто зазначити, що дослідження зосереджується не на знанні програмного матеріалу, а на усвідомленні загальних принципів та ідей наукової теорії, здатності до використання отриманих у школі знань і умінь у реальних життєвих ситуаціях.

 (Слайд 6)    Напрямок досліджень, природа процедури оцінювання, зміст анкетування розробляються і аналізуються провідними експертами країн-учасниць так, щоб вони задовольняли інтересам цих країн. Серйозні зусилля докладаються до того, щоб досягти культурної та лінгвістичної відповідності тестових матеріалів. У дослідженні використовуються лише якісно розроблені механізми перекладу тестових матеріалів і дотримання процедури збору інформації. Як наслідок, результати PISA мають високі показники валідності та надійності. Вони можуть значно покращити розуміння навчальних досягнень учнів у розвинених країнах і у тих країнах, що знаходяться на нижчих стадіях економічного розвитку. По всьому світу результати тестування PISA використовуються для того, щоб оцінити рівень знань і умінь учнів своєї країни, порівняти його з рівнем інших країн-учасниць; установити рівні для покращення системи освіти; зрозуміти сильні та слабкі сторони системи освіти своєї країни.

 (Слайд 7)  За ключовими компетентностями виділяють такі предметні галузі. Читацька грамотність: Здатність особи до роботи з текстами (розуміння, використання, здійснення власних умовиводів на його основі, зацікавлення змістом тексту) з метою досягнення власної мети, використання і вдосконалення власного потенціалу, активної участі в суспільному житті.

(Слайд 8)   Математична грамотність: Здатність особи до визначення й усвідомлення ролі, яку математика відіграє у сучасному світі; надання добре обґрунтованих суджень; використання математики в приватному житті й активної участі в житті суспільства.

 (Слайд 9)  Природнича грамотність: Наявність в особи наукових знань, та її здатність визначати певну проблему, отримувати нові знання, пояснювати певні наукові явища, робити обґрунтовані висновки про певні наукові явища, розуміти основні характеристики науки як частини системи людського знання, усвідомлювати, як наука і технології змінюють наше матеріальне, інтелектуальне та культурне середовище, прагнути залучитися до галузей, пов’язаних з наукою, бути активним членом суспільства.

(Слайд 10)  Фінансова грамотність. Сформованість в учнів уявлень про фінанси, рівня мотивації до використання цих знань й умінь під час прийняття ефективних рішень у різноманітних життєвих ситуаціях, пов’язаних із фінансовими питаннями, набуття здатності до покращення як власного соціально-економічного стану, так і стану своєї країни, а також до участі в економічному житті країни й світу.

(Слайд 11)  Глобальна компетентність. Здатність до критичного, глибокого, різнобічного аналізу глобальних і міжкультурних питань з метою усвідомлення відмінностей, які впливають на сприйняття, думку та ідеї щодо себе та інших; участь у  відкритій, адекватній й ефективній взаємодії з представниками різних верств суспільства на основі поваги до людської гідності. Участь України в дослідженні PISA має кілька важливих аспектів. Зокрема,  отримання об’єктивної інформації про готовність молодих громадян до повноцінного життя в сучасному суспільстві відповідно до міжнародних стандартів; розуміння чинників, які впливають на ефективність освіти в країні; можливість приймати рішення та формувати національну освітню політику на основі реальних даних про стан вітчизняної системи освіти. Крім того, завдання PISA та методологія оцінювання їхнього виконання слугуватимуть практичним орієнтиром для освітян у становленні компетентнісної парадигми освіти в Україні.

(Слайд 12)  PISA також досліджує різноманітні аспекти життя учнів, які беруть участь у Програмі.   

(Слайд 13) Специфіка PISA-2018 (Україна)

Ø Україна бере участь у дослідженні вперше

Ø Паперове дослідження

Ø Провідна галузь – читацька грамотність

Ø Тестування буде проводитися двома мовами: українською та російською

Ø Дослідження вибіркового характеру

Ø Під час дослідження збираються дані про особу учня

Ø Дослідження не зосереджується на предметній галузі

У дослідженні 2018 року братиме участь близько 80 країн світу, серед яких буде й Україна. Основною предметною галуззю цього циклу стане читання, а також математика та природничі дисципліни.

Для країн-учасниць можливі дві форми участі – комп’ютерна і паперова. Україна братиме участь у паперовій версії, тому всі варіанти тестових буклетів та опитувальників будуть заповнюватися учнями вручну.

(Слайд 14)   Тестування  

 (Слайд 15)  Специфіка тестування В Україні учні проходитимуть тестування впродовж 2-х годин, працюючи з одним з 13 тестових зошитів. Примірники кожного тестового зошиту надаються великій кількості учасників тестування для того, щоб можна було здійснити порівняльний аналіз результатів тестування як у межах однієї країни, так і серед усіх країн-учасниць.

Тестові завдання представлені у декількох форматах: вибір одного з варіантів відповіді, надання короткої і розгорнутої відповідей. У тестуванні надається стимул (текст або уривок з тексту, який презентує реальну життєву ситуацію або розкриває зміст певної проблеми), а також декілька тестових запитань до цього стимулу. (Слайд 16)  Учасники отримують різні варіанти тестових зошитів, у яких комбінуються наявні тестові завдання..

(Слайд 17)  Крім оцінки предметних компетентностей, метою PISA також є визначення чинників, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів у світі. Саме тому учасники Програми заповнюють анкету, у якій вони надають інформацію про себе, про свої оселі, спосіб життя тощо. Окрім підлітків, анкету отримують директори шкіл. Серед запитань є ті, що стосуються умов, у яких навчаються учні, варіативних компонентів, які пропонує школа, кваліфікації персоналу тощо.

(Слайд 18) Крім того, PISA збирає інформацію про школи, у яких навчаються учні, залучені до тестування. Ці анкети надзвичайно важливі для з’ясування характеристик учнів та шкіл, які беруть участь у тестуванні. Це дозволяє розробити індикатори, які описують загальну структуру системи освіти, вплив цих індикаторів на економічну систему країни. Тексти усіх анкет доступні на веб-сайті програми.  

 (Слайд 19) Вимоги до вибірки дослідження такі:

Ø Репрезентативність

Ø  Стратифікація – експліцитні, імпліцитні

Ø  Типи шкіл, класи, регіони, спеціальності

Ø  Державні / приватні

Ø  Визначена кількість учнів

           3000 – пілотний етап

           5000 – основний етап

 (Слайд 20) Часовий зріз Дослідження PISA здійснюється в три етапи (підготовчий, пілотний, основний). Під час підготовчого етапу відбувається переклад та адаптація тестових матеріалів, а також анкет для опитування учнів та адміністрацій навчальних закладів. Пілотний передбачає апробацію завдань та інструментарію дослідження до контексту країн-учасниць. В основний  період проводиться тестування, підготовка міжнародного та національного звітів.

(Слайд 21) Виконання завдань дослідження у 2016 році (підготовка пілотного етапу проходила в 2016 році)

Ø Створено мережу адміністрування

Ø Проведено установче засідання з представниками зацікавлених інституцій, донорів (30 червня 2016 року)

Ø Проводилися наради у регіонах для різних категорій освітян(грудень – січень)

Ø Здійснено переклад та  адаптування тестових завдань та анкетувань дослідження українською мовою

Ø Відбувається узгодження поданих матеріалів з міжнародними партнерами

Ø Підготовлено рамкові документи з читання й анкетувань та документ, який визначає загальний зміст та структуру дослідження різних форматів

Ø Розпочалася підготовка матеріалів для адміністрування дослідження

Ø Підготовлено переклад деякої частини опублікованих тестових завдань попередніх років

(Слайд 22) Програма дій на 2017 рік (підготовка й проведення пілотного етапу) 2017 рік – це рік проведення пілотного етапу

Ø Взаємодія із навчальними закладами

Ø Організація та проведення дослідження у навчальних закладах

Ø Транспортування матеріалів

Ø Виконання функцій адміністратора дослідження (інструктування учнів, заповнення відповідних форм участі)

Ø Забезпечення об’єктивності та прозорості процедури збору даних

Ø Мотивування учнів до якісної участі у дослідженні

Ø Реалізація вимог дослідження щодо збору даних

Ø Фіналізація матеріалів дослідження: тестових зошитів та анкетувань

Ø Переклад узгоджених матеріалів дослідження російською мовою

Ø Адаптування інструктивних матеріалів, тексту промови для адміністрації школи

Ø Фіналізація матеріалів для адміністрування дослідження

(Слайд 23)    2018 р.: проведення основного збору даних. Більш детально зупинюся пізніше по кожному предмету  

(Слайд 24)     Оприлюднення результатів: відбуватиметься за такою схемою

Ø Міжнародні звіти

Ø Національний звіт (3 грамотності) – грудень 2019 р.

Ø Прес-конференція – грудень 2019 р.

Ø Семінари для спеціалістів

Ø Інші міжнародні та національні звіти

Ø Вторинні аналізи

(Слайд 25) Очікувані результати Завдяки дослідженню країни мають змогу отримати:

•        узагальнене досьє про сформованість читацької, математичної та науково-природничої грамотності 15-річних підлітків;

•        змістовні індикатори, пов’язані з характеристиками шкіл та учнів;

•        індикатори, які показують, як змінилися результати країни-учасниці;

•        інформацію, значущу для прийняття рішень у галузі освітньої політики та різноманітних освітніх досліджень.

Результати учасників тестування шкалюються за допомогою модифікованої моделі Раша. Результати тестування повідомляються за 1000-бальною шкалою (із серединою 500 балів і стандартним відхиленням 100 балів) за кожною з визначених предметних галузей. Кожна з галузей (читання, математика, природничі науки) містить певні змістовні частини, за якими також надаються результати.

 Так, під час виконання секції «читання» перевіряється здатність до пошуку нової інформації, інтерпретації тексту,  до оцінювання змісту тексту, здійснення умовиводів. За кожний із цих трьох параметрів пріоритетної галузі дослідження учасник тестування отримує окремі бали, що відповідають одному із шести рівнів володіння читацькою грамотністю (перший – найнижчий, шостий – найвищий). У математичній секції  виокремлено такі підрозділи: простір та форма, зміни і взаємозалежності, кількість та невизначеність, а в природничій – такі: визначення наукової проблеми, пояснення певного явища, використання наукових доведень. У природничих науках було також виокремлено змістовні галузі, а саме: фізичні системи, живі системи, система біосфери та космічна система. Під час операційного тестування використовуються якірні завдання попередніх років, що дозволяє порівнювати результати країн-учасниць і результати суспільно значущих категорій учнів різних років.

(Слайд 26) Відповідальність за дослідження в Україні

Ø  Міністерство освіти та науки України

Ø Український центр оцінювання якості освіти

Ø Національний координатор дослідження

Ø Регіональні центри оцінювання якості освіти

Ø Інститут освітньої аналітики

Ø Регіональні координатори дослідження

Ø Координатори дослідження на рівні міста/району області

В Україні відповідальність за організацію та проведення дослідження PISA покладено на Український центр оцінювання якості освіти. Національним координатором проекту є Тетяна Вакуленко, начальник відділу досліджень і аналітики Українського центру.

Виконання завдань дослідження щодо створення вибірки учасників, а також підготовки національного звіту за результатами дослідження покладено на Інститут освітньої аналітики. До участі в проекті PISA–2018 на різних етапах його підготовки й проведення залучені фахівці Національної академії педагогічних наук України, аналітичного центру CEDOS, Інституту модернізації змісту освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти.

(Слайд 27)   Інформація про дослідження    Детальну інформацію про PISA – рамкові матеріали, зразки завдань попередніх циклів, новини про стан підготовки до проведення дослідження в Україні – розміщено на офіційному сайті Програми в Україні: pisa.testportal.gov.ua.

(Слайд 28)   (Слайд 29)   Головні сторінки сайту мають вигляд

(Слайд 30)  Розглянемо деякі результати попередніх циклів

(Слайд 31 - 37)    Результати PISA-2015            

(Слайд 38 – 61) Оцінювання  читацької грамотності в 2018 році

(Слайд 62 - 78)   Оцінювання математичної грамотності в 2018 році

(Слайд 79) Дякую за увагу

 Презентація:

https://drive.google.com/file/d/0B4SeJahoO4PUcG1mN29Hem5QVDQ/view?usp=sharing

  

https://drive.google.com/file/d/0B4SeJahoO4PUQ3B5aklSdEt5MWx3V016TkExVTlIVGp5SUhj/view?usp=sharing